Про генералів Збройних сил України. Скільки ж їх насправді?

Зазвичай на День Незалежності присвоюють генеральські звання. Перед присвоєнням і після цього дійства основна інформаційна атака медіалюдей приватного штибу, агентів росіянського впливу і просто експердів для внутрішнього вжитку завжди спрямована на армію. Щоб розвіяти очікувану зраду-зрадну, дам на упередження декілька цифр про кількість генералів у Збройних Силах натепер.

Мета деструктивної інформаційної атаки з року в рік одна й та сама. В українське суспільство запускається фальш про тисячі тисяч генералів-дармоїдів (штабних щурів, генералів-зрадників), щоб підірвати довіру до військового командування.

І основна їхня ціль — це Збройні Сили.

Зауважу ще раз. Ціль зрадолюбів — не новоспечені генерали МВС, ДФС, ДПСУ, ДСНС та прокуратури (там їх якраз дохренища і більше, але вони чомусь нікому в суспільстві не цікаві), а армія та її генерали й адмірали.

Це старий добрий прийом молодих послідовників гебельса — хуйлят та їх прибічників в Україні. Дискредитуєш керівництво армії — посієш недовіру в народу — виграєш війну.

То скільки ж генералів (адміралів) на сьогодні в ЗСУ?

Станом на серпень цього року у Збройних Силах всього: 123 штатні генеральські посади.

1 посада — генерал армії України.

5 посад — генерал-полковників (адміралів).

44 — генерал-лейтенантів (віце-адміралів).

73 — генерал-майорів (контр-адміралів).

У Міністерстві оборони: 54 генеральські посади.

Разом: 177.

Зараз у ЗСУ укомплектовано 109 генеральських посад (зі 123-х штатних). Серед них 71 чоловік мають генеральські звання.

Перебувають на генеральській посаді 37 полковників і 1 цивільна особа — генерал-лейтенант запасу (очолює науково-дослідний інститут).

Про генеральські посади міністерства оборони та його структури (організації, установи, заклади) триндіти не буду. Там перехід на цивільні рейки за вимогами НАТО, тому кількість генеральських посад гуляє і прогнозовано до кінця року зменшиться. Генеральські посади стануть посадами державних службовців.

Яке процентне співвідношення чисельності генеральських посад порівняно з іншими посадовими категоріями в Збройних Силах?

Розрахунки проведемо із загальної чисельності особового складу ЗСУ — 250 тис. чоловік.

Генерали становлять 0,07% від загальної чисельності.

Офіцери — 18,1%.

Солдати і сержанти становлять 63,52%.

Працівники (цивільні) — 18,31%.

Отже, ми маємо 0,07% генералів від 250 тис. чол. штатної чисельності.

Співвідношення списочної чисельності генералів (нагадаю, 109 чол. на генеральських посадах, але з них маємо лише 71 генерала +1 (цивільний) до загальної чисельності військовослужбовців Збройних Сил України (а їх 204 тис. осіб) складає ще менший показник — 0,05%. Це найнижчий показник серед збройних сил провідних країн світу.

Наприклад:

У США на загальну чисельність ЗС 1 млн. 315 тис. маємо 898 генералів (адміралів), а це 0,07% співвідношення генеральських посад до загальної чисельності.

Отже, звертаюся до зрадолюбів – у ЗСУ, як і в ЗС США – 0,07% генеральських посад, і нефіг народу триндіти про «тисячі-тисяч генералів-дармоїдів».

І ще одне.

За 2014-2017 роки 79 військовослужбовцям присвоєно чергові військові звання генералів (адміралів). З 50 військовослужбовців, які отримали первинні військові звання вищого офіцерського складу, усі брали участь в АТО та мають бойовий досвід.

6 командирів бригад отримали генеральські звання, а саме: генерал-лейтенант Забродський М.В. (2015 рік), генерал-лейтенант Грищенко А.М. (2015 рік), генерал-майор Мікац О.Г. (2015 рік), генерал-майор Павлюк О.О. (2015 рік), генерал-майор Содоль Ю.І. (2015 рік), генерал-майор Ковальчук А.Т. (2016 рік).

65% генералів Збройних Сил мають вік до 55 років, а 34 генерали — вік до 50 років (серед них 5 чол. — до 45 років).

На День Незалежності України заслужено отримають своє чергове звання «генерал» полковники, які воювали у 2014-2017 роках комбригами, планували і забезпечували бойові дії й операції у штабах. Зараз вони майже всі служать на генеральських посадах в командуваннях і штабах вищих органів військового управління, здобули відповідний рівень освіти. На їхніх плечах відповідальність за оборону країни, що декому і не снилася.

Шановні читачі, розпізнання включено. Ті, хто спробує назвати їх тиловими чи штабними щурами — це і є ху@ловські прибічники, які працюють на Московщину. Тому при зустрічі таких довбограїв плюйте в їх бік і бийте їм у морду.