Перейти до основного вмісту

Японія VS коронавірус: боротьба без зупинки метро

Кхе-кхе, он як можна було
Источник

У Токіо щоранку багато людей їдуть на метро на роботу — десь понад половина від звичного пасажиропотоку. Близько 60-70% пасажирів — у масках. У вагонах людно і доволі тісно, всі мовчки чекають своєї станції. Так виглядає Токіо сьогодні, коли минуло вже два місяці від першого підтвердженого випадку зараження на новий коронавірус (Covid-19). Громадський транспорт не зупинився.

Школи тимчасово закрилися, але мають відкритися з новим навчальним роком, який у Японії починається 1 квітня. Кафе та ресторани працюють у штатному режимі, хоча відвідувачів менше, ніж зазвичай. Цього року японці утримуються від масових зібрань під деревами улюбленої сакури, хоча зараз уже сезон традиційного милування її весняною красою.

Суспільна думка в Японії щодо обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу — неоднорідна. Частина населення вже налаштована оптимістично і хоче повернутися до звичного режиму життя. Але є й песимісти, які побоюються, що коли діти почнуть ходити у школи, то переноситимуть вірус до старших людей.

Японія була однією з країн, де зафіксовано перші випадки захворювання на коронавірус (Covid-19). 16 січня його було підтверджено в іноземного громадянина. Відтоді кількість інфікованих постійно збільшується, на відміну від Китаю та Південної Кореї, де вже спостерігається суттєвий спад та стабілізація ситуації. Але японський темп зростання інфікованих набагато повільніший, аніж у європейських країнах, Ірані чи США. Станом на ранок 27 березня в Японії зафіксовано нові 94 зараження. У цілому в країні підтверджено 1402 випадки.

Є люди, які, розповідаючи про Японію, користуються міфами. Цього разу також чуємо подібні речі, як-от «японці надзвичайно особлива нація, вона просто інша», «для них норма — перевдягатися кілька разів на день», «Японія — закрита країна» тощо. Сьогодні дуже небезпечно й некоректно поширювати міфоподібні припущення без даних. Будьмо об’єктивні нарешті, особливо зараз, коли дані та інформація доступні онлайн.

Щоправда, японський підхід щодо протидії коронавірусній хворобі й справді відрізняється від китайського, корейського та європейського. Як саме? Які у нього є свої переваги та ризики? Укрінформ спробує пояснити.


Здобуття колективного імунітету vs виявлення всіх інфікованих

14 лютого було сформовано Нараду експертів щодо протидії зараженню новим коронавірусом (далі — Нарада), до якої увійшли фахівці з різних напрямів медицини, таких як інфекційні захворювання, вірусологія та інших. Нарада досліджувала випадки захворювань, зокрема те, в яких ситуаціях спостерігаються випадки масового зараження («кластери»), і на основі аналізу зазначених даних виробила відповідні рекомендації уряду, бізнесу та громадянам. Частина цих рекомендацій відрізняються від рекомендацій європейських країн, де, в основному, впроваджено суворий карантин, у тому числі в Україні.

Наприклад, 24 лютого Нарада оприлюднила наступні висновки:

— зараженню коронавірусом надзвичайно складно запобігати, неможливо запобігти інфікуванню абсолютно кожної людини;

— проте можливо сповільнити темп поширення захворювання, тож наступні 1-2 тижні будуть ключовими для зупинення стрімкого поширення зараження новим коронавірусом;

— найголовнішою метою заходів має бути сповільнення темпу поширення зараження та запобігання появі пацієнтів із тяжким і критичним станом та зменшення кількості загиблих.

''

 

На основі цих висновків Нарада порадила громадянам Японії:

  • за наявності будь-яких симптомів самоізолюватися вдома;
  • якщо симптоми застуди або температура тіла вище 37,5 тривають понад 4 дні, або є задишка (у випадку осіб літнього віку — 2 дні), повідомити до відповідних органів;
  • навіть за відсутності симптомів переглянути свої повсякденні справи й уникати місць із великим скупченням людей;
  • якщо в інфікованих не виражені симптоми, їм не слід одразу прямувати до медичних закладів, оскільки це може спричинити зараження інших людей та надмірне навантаження в цих закладах.

Одразу помітно, що японська Нарада експертів від самого початку не мала наміру виявляти всіх хворих на території Японії. Вона сконцентрувала увагу та зусилля на тому, як запобігти масовому зараженню. Мета цих ідей — у повільному здобутті колективного імунітету в суспільстві. А повільне здобуття імунітету полягає в тому, щоб кількість хворих не перевищила потенціалу системи охорони здоров’я Японії. Іншими словами, оскільки повністю зупинити поширення коронавірусу вже неможливо, то доводиться хворіти, але цей процес має рухатися якомога повільніше й безпечніше, хоча б до появи нової вакцини. Отже, в основу нинішніх досліджень японських фахівців покладені ці ідеї.

Нагадаю, що Японія вибрала цю тактику 24 лютого, коли в Італії було зафіксовано лише 229 випадків, а в Японії їх було 160. Тоді різниця в цифрах виглядала несуттєвою.

Три умови запобігання масовому зараженню

В Японії з 3 березня було впроваджено карантин у школах до початку квітня, а також був обмежений в’їзд іноземців до країни, однак до суворого карантину не вдавалися. Немає ані закриття закладів громадського харчування, ані зупинки громадського транспорту. Люди, як і раніше, їздять на роботу в метро, гуляють із друзями. Хіба носять маски і ретельно миють руки. Рукостискання ж традиційно незвичне для японців. Поцілунки та обійми також.

Японські науковці продовжують вивчати вірус і випадки захворювання. 3 березня професор Нішіура з університету Хоккайдо та його команда опублікували результат унікального дослідження, яке показало, в яких умовах найчастіше люди заражаються новим коронавірусом. (Closed environments facilitate secondary transmission of coronavirus disease 2019 (COVID-19).

Нішіура, проаналізувавши 110 випадків, що виникли до 26 лютого, виявив, у яких умовах утворилися кластери (масові зараження). Виявилося, що це такі місця, як спортзал, ресторан біля річки, лікарня, намет під час фестивалю тощо. Якщо в таких закритих місцях присутні інфіковані особи, то ймовірність передачі коронавірусу набагато вища – аж у 18,7 разу.

Чому тоді масового зараження не виникає у метро, яким японці, як і раніше, дістаються на роботу?

На основі дослідження Нішіури, Нарада експертів 19 березня оприлюднила результати власного аналізу та рекомендації. Зокрема, Нарада наголосила, що треба рухатися у тому ж напрямі, максимізуючи ефективність засобів запобігання поширенню захворювання Covid-19 та мінімізуючи наслідки для здорового функціонування суспільства й економіки. Про карантин не йдеться, тому що, на думку експертів, у метро масова передача вірусу не відбудеться, якщо певні умови одночасно не будуть задоволені. За рекомендаціями Наради, три умови, яких необхідно уникнути, щоб запобігти виникненню кластеру, є наступними:

  • закритий простір із поганою вентиляцією;
  • скупчення людей в одному місці;
  • розмови в тісній близькості (у межах досяжності руки).

Японські експерти наполягають на тому, що якщо ці три умови задоволені одночасно, ймовірність виникнення кластеру зросте в рази. (УВАГА: це не означає, що зараження не станеться без задоволення цих умов. На їхню думку, зараження може виникати, але воно не масове — ред.)

У центрі Токіо у вагоні метро дуже людно, але пасажири не розмовляють активно між собою, а мовчки в масках терплять цей момент, отже зазначені три умови не є задоволені, тому масового зараження не стається, згідно з дослідженнями японських експертів.

Відповідно Нарада наполегливо радить громадянам уникати місць, де ці три умови виконуються одночасно. Уряд Японії опублікував інфографіку, в якій закликає не відвідувати подібних місць.

Нарада рекомендує й інші речі, як-от підготовку до можливого виникнення великого кластеру, підвищення потенціалу системи охорони здоров’я, дезінфекцію речей спільного використання та ін. Але треба зазначити, що вони не радять заборонити транспорт чи закрити заклади харчування, бо там ризики зараження не є великими. Японські експерти все-таки враховують можливі економічні та соціальні наслідки через жорсткіший карантин. До речі, у Великій Британії та США також ураховували економічний аспект до якогось моменту, але згодом, через різке зростання випадків зараження, переосмислили ситуацію й перейшли до суворішої тактики, як у країнах ЄС.

У Японії ж темп зростання зафіксованих випадків Covid-19 помірний через рекомендації Наради та можливі інші недоведені фактори: 40-70 нових випадків на день. Але така тенденція завжди існує «поки що».

Японці не збираються проводити масового тестування, на відміну від Південної Кореї, пояснюючи це тим, що не всі хворі здатні передавати вірус іншим і що масове тестування створить навантаження на медиків. Особам із будь-якими симптомами наполегливо радять спершу самоізолюватися. Це означає, що справжня кількість хворих на коронавірус там більша, ніж зафіксовано, і це все японцями враховано.

Питання в наступному. Поки що громадяни слухаються порад і поводяться стримано на вулиці, і темп поширення Covid-19 повільний. Але люди поступово перестають остерігатися вірусу і починають ходити на масові заходи, які не заборонені, забуваючи той важливий факт, що поки вірус не зупинено повністю, ризики виникнення великих кластерів захворювання завжди залишаються.

Підхід, який не варто копіювати, але є що взяти до уваги

Чи варто українцям брати приклад з японського підходу? Я б сказав «ні», принаймні станом на сьогодні, тому що, на мою скромну думку, є очевидні ризики. Окрім того, в України та Японії різні передумови, цілі та фази, як-от рівень і готовність системи охорони здоров'я. Японці довіряють національній медичній системі, до того ж ця система вже з січня готується до можливого виникнення масового зараження, а влада вже понад два місяці вживає заходів, щоб вірус усередині країни поширювався не стрімко, а повільно, не плануючи повністю знищити його.

Тим часом європейські країни закривають міста, закликають залишатися вдома, беручи приклад із підходу Китаю. У деяких країнах, де є достатньо ресурсів, як у Німеччині, проводять масове тестування, на кшталт південнокорейського підходу. Згідно з даними Our World in Data, Південна Корея провела 316 тисяч тестів, а Японія — лише 15 тисяч тестів (станом на 20 березня).

В Японії уряд постійно критикують через недостатнє тестування населення. Правда в тому, що уряд не збирається виявити всіх хворих, бо на їхню думку, це не раціонально. Тож кількість зафіксованих випадків напевно менша, ніж справжня кількість заражених. При наявності підозри на інфікування закликають спершу самоізолюватися. Вони радше концентрують ресурси на виявлення тих осіб, які масово заражають інших людей, і таким чином запобігають виникненню кластеру захворювання. Причина таких дій — намагання здобути колективний імунітет на тлі існування якісної та готової системи охорони здоров’я у країні та високого рівня розуміння ситуації суспільством.

Проте, повторю, що це все можливо «поки що». Два дні поспіль, 24 і 25 березня, в Японії було зафіксовано рекордну кількість випадків зараження на коронавірус (71 і 96). Відтак, цілком можливо, що японський уряд змінить тактику. 24 березня губернатор Токіо Юріко Койке заявила: «Якщо ситуація розвиватиметься так і надалі, то це призведе до закриття (Токіо), так як і в інших країнах», і закликає не виходити з дому без нагальної необхідності.

Професор Нішіура, який написав статтю про три умови для масового поширення захворювання на коронавірус, зараз відчайдушно закликає населення не легковажити ситуацією. Він вважає нинішній оптимістичний настрій у японському суспільстві дуже небезпечним і застерігає від повторення стрімкого зростання кількості випадків Covid-19, як у європейських країнах.

Таки японці йдуть по канату, тримаючи надзвичайно складний баланс.

Водночас, не можемо не помітити певної раціональності частини їхнього підходу. Наприклад, українським науковцям, можливо, варто дослідити ці три умови для активного поширення захворювання: (1) закритий простір з поганою вентиляцією; (2) скупчення людей в одному місці, (3) розмови в тісній близькості (у межах досяжності руки). Навряд чи буде доцільним порадити українцям поводитися, як японці. Проте цілком можливо, що японські зусилля, дослідження та досвід можуть бути корисні, коли фази пандемії Covid-19 зміняться в майбутньому. Наприклад, через місяць або кілька місяців, коли українська влада почне думати, яким чином можна пом’якшити режим суворого карантину, виникне необхідність виміряти, проаналізувати й порівняти різні епідемічні ризики.

Наостанок хочу зазначити, що, судячи з японської практики, дуже важливо докладно пояснювати причини прийняття тих чи інших рішень та наводити дослідження, на основі яких ці рішення були прийняті. Звичайно, не всі громадяни розуміють аналітичну інформацію, але це питання прозорості, яка підсилює довіру до влади.

Фото: Ясуші Томошіґе, Токіо (25-26 березня 2020)

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...