Перейти до основного вмісту

Українська стратегічна ініціатива: Росія, соцмережі, інформаційна війна

Зволікати? Не на часі!
Джерело

Публікуємо аналітичну статтю про роль соцмереж у інформаційній війні. Цей матеріал містить багато корисних та цікавих даних, що розкривають методи, способи, засоби та масштаби інформаційної війни, яку веде Російська Федерація не тільки проти України, а й інших країн світу. Статтю ексклюзивно підготували експерти «Української стратегічної ініціативи» (УСІ) спеціально для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm.

Путін витратив на пропаганду з дискредитації України понад 9 мільярдів доларів.

Ден Майк, конгресмен США

Інформаційна війна. Загальні поняття, які корисно знати, щоб убезпечити себе від впливу агресора

Масштабне застосування інформаційних технологій у суспільстві постмодерну призводить до суттєвої трансформації всіх соціальних практик та інститутів. Розширюється спектр можливостей маніпулювання свідомістю за рахунок збільшення аудиторії в мережі Інтернет.

Інтернет — простір, заповнений величезною кількістю інформації, достовірність якої просто неможливо перевірити, що робить усю аудиторію Інтернету найбільш вразливою до різного роду маніпулювання. Можна сказати, що кіберпростір став справжнім полем інформаційних воєн, які ведуть між собою різні держави, політичні та економічні групи, релігійні й етнічні спільноти за голови і душі людей.

Соціальні мережі перестали бути тільки способом відновлення втрачених зв’язків, формою вираження своєї думки або ресурсом для привітання друзів. Вони стали зброєю ведення інформаційних війн, адже, будучи засобом комунікації для багатьох людей, соціальні мережі надають унікальну можливість упливу на свідомість досить широкої аудиторії, зосередженої на певному ресурсі.

Користувачі мережі стають потенційним об’єктом впливу з боку різних економічних і політичних груп, які прагнуть реалізувати свої цілі. Причому, незважаючи на відкритість соціальних мереж і можливість зіштовхувати протилежні думки, саме соціальні мережі наразі стають ефективним засобом маніпуляції свідомістю.

Цьому передусім сприяє їх популярність, що зростає, включеність у неї мільйонів людей, безконтрольність, практична відсутність реального зв’язку між людьми, підмінена імітацією спілкування. Зараз усі держави усвідомлюють, що поряд із розважальним ресурсом, соціальні мережі несуть у собі можливість для політичних маніпуляцій, і будь-яка група впливу або держава не обходить своєю увагою потенційні можливості соціальних мереж.

Методи та способи маніпулювання свідомістю в інформаційній війні

В інформаційних війнах у соціальних мережах використовують ті ж методи, що характерні для різних форм маніпулювання свідомістю. Насамперед це замовчування або приховування важливої інформації. Для соціальних мереж таке замовчування надзвичайно складне, оскільки соціальні мережі завжди відкриті для повідомлень і коментарів, але тут можлива дія модераторів мережі, які усувають таку інформацію, не дозволяючи її поширювати.

"

"

Не менш дієвим є не тільки замовчування інформації, а й її «забалакування», коли справді вартісна інформація тоне в порожніх і малозначних повідомленнях, коли інформаціюя подано таким чином, що її важко відрізнити від недостовірних повідомлень.

Іншим вагомим способом ведення інформаційних війн стає змішування понять, коли одне й те саме явище знаходить різні визначення залежно від того, які інтереси переслідує те чи інше повідомлення. Так, війна в Україні може назватися і «антитерористичною операцією», і «боротьбою проти сепаратистів». Термінам «демократія» і «лібералізм» можуть надавати і позитивні, і негативні конотації. Приєднання Криму може бути названо або «анексією», або «волевиявленням народу».

Важливу роль в інформаційних війнах відіграє зміщення уваги від важливих новин у царину чогось малозначимого і випадкового. Людині взагалі важко вловити основну лінію в загальній інформації, розміщеній у соціальних мережах, але якщо постійно відволікати увагу до різних подій, що відбуваються в країні та світі, то легко приспати її пильність і відвернути від по-справжньому значущої для неї інформації.

Цікавим методом маніпулювання свідомістю стає поширення інформації, що ґрунтується на поняттях, які не мають конкретного змісту — свого роду архетипах, в які будь-який читач може вкладати той сенс, який він у ньому вбачає. Так, останнім часом набуло поширення поняття «духовні скрєпи», яке або можна усвідомити тільки на інтуїтивному рівні, або взагалі не несе жодного сенсу.

Негативна інформація значно більше привертає увагу, ніж позитивна. Зосередженість на темних сторінках життя, пороках, звинуваченнях створює відповідну атмосферу, відтісняючи хороші події на периферію інформаційного поля. До цього методу примикає і вибудовування суджень, між якими немає причинно-наслідкових зв’язків.

По суті, соціальні мережі стали новим інструментом ведення інформаційних війн. Ним користуються уряди різних країн, політичні та економічні організації, релігійні секти тощо. Виникає суперечність між великою кількістю інформації і можливістю для людини розібратися в ній, а оскільки соціальними мережами передусім користується молодь, то саме вона і стає найбільш вразливим об’єктом ідеологічного маніпулювання найрізноманітніших структур.

Соціальні мережі, будучи способом обміну і передачі інформації, де висловлюються думки з приводу всіх тих подій, які здатні зацікавити людину, стають і формою політичного впливу, особливо в тих випадках, коли дії опозиції ускладнені або в країні немає конструктивної опозиції. Люди в соціальних мережах висловлюють свою думку про владу, невдоволення чи підтримку її дій.

Саме соціальні мережі дають владі можливість скласти уявлення про протестні настрої в суспільстві і ставлять питання про її ставлення до таких настроїв. Певною мірою соціальні мережі підривають монополію влади на інформацію, що, з одного боку, дає владі змогу уникнути помилок, з іншого — робить інтернет-спільноту вразливою для різних видів маніпуляцій.

Державні структури не в змозі боротися з інформацією, поширюваною в соціальних мережах, що багато в чому пов’язано з особливостями будови мереж, відсутністю єдиного центру управління, коли домінують слабкі зв’язки, а тому відсутні й ефективні методи боротьби з ними.

Російські соціальні мережі у війні проти України

Російські соціальні мережі «Однокласники», «ВКонтакті» та «Мій світ», а також інстант-месенджер «Агент Mail.Ru» з поштовим сервісом «ICQ» із 2014 року повністю в руках російської інтернет-компанії Mail.Ru Group. Фігурально всі вони утворюють єдину соціальну інтернет-платформу під єдиним «дахом». Керує Mail.Ru Group близький до Кремля російський олігарх Алішер Усманов (45% акцій). Цікавим є розподіл цих соцмереж за соціально-демографічними показниками. Так, до того, як холдинг «Mail.Ru Group» потрапив під українські санкції, основною (понад 70% користувачів) цільовою аудиторією «ВКонтакті» була молодь віком від 9 до 23 років, в «Однокласників» ж основною віковою групою є 40+. Крім того, під патронатом Mail.Ru Group були створені сервіси знайомств «Мій світ» та Mamba.ru, які стали одним із джерел збирання компроментивної інформації проти різних людей.

Основні методики роботи з аудиторією були побудовані задля таких завдань:

  • дискредитація керівництва України;
  • дискредитація, висміювання та відверті провокативні фейки про Збройні сили України;
  • робота зі створення руху опору на території України, лояльного до РФ, що було активно використано під час окупації Криму, оскільки 60% місцевого проросійського населення вступили в так звані «загони самооборони Криму» саме через групи в цих соціальних мережах;
  • вербування українців до лав незаконних банд формувань «ДНР» та «ЛНР»;
  • розповсюдження кремлівських тезисів про «троєдиний народ», «єдину державу», «геополітичну трагедію — розпад СРСР», створення нового народу — «бандерівці», формування образу «Україна-недодержава». Окремо слід виділити антиєвропейську та антиамериканські риторики;
  • просування проросійської ідеології, політиків, громадських діячів та псевдолідерів суспільної думки;
  • дублювання фейків російської пропаганди.

Основними інструментами роботи з населенням в «Однокласники» та «ВКонтакті» були такі:

  • створення псевдопатріотичних груп, у яких подавали понад 90% відповідного та правдивого контенту. Коли публіка починала довіряти спільноті, там починали робити акценти на завданнях від кремлівських кураторів. Маючи значну кількість підписників, інформацію поширювали як щиру правду, і таким чином створювались фейки, що призводили до суспільного резонансу;
  • війна інтернет-мемів. Тут працювали цілі цільові групи, які створювали інтернет-меми відповідно до тих чи інших кремлівських тем. Оскільки 90% аудиторії сприймає картинки набагато швидше та простіше, то це спочатку давало свої плоди;
  • перенесення фейків із соцмереж на телеекрани. Це давало змогу легітимізувати низку інтернет-фейків та створити новітні наративи. Показ їх у політичних шоу, випусках новин давало їм ніби підтвердження та створення образу правдивої інформації;
  • вирощування своїх пропагандистів та «лідерів суспільної думки». Здебільшого це робили, аби створити свою групу «потрібних блогерів». Яскравим прикладом можна назвати Анатолія Шарія. Шляхом ботоферм, платного контенту нарощували велику аудиторію та робили блогера відомим. Згодом надавали йому телеекран шляхом згадування в різних програмах.

Російські соцмережі після блокування в Україні

Після заборони російських соцмереж в Україні ці методики та групи, що їх курували, поступово перекочували у Facebook та Twitter. І, як свідчить практика, бажання протистояти чи знищувати такі тренди в керівників та співробітників офісів цих компаній, що відповідають за український сегмент Facebook, нема.

Тендери у РФ із підготовки інформаційної війни та головні замовники

Ще 2012 року Служба зовнішньої розвідки Росії замовила дослідження з моніторингу сайтів і соцмереж для негласного управління і просування спеціальної інформації в Інтернеті. Три закриті тендери на суму понад 30 млн рублів були оголошені на початку 2012 року. Виконавцем стала компанія «Ітеранет», яку очолює Ігор Мацкевич, колишній заступник начальника Інституту криптографії, зв’язку та інформатики Академії ФСБ.

Кодові назви тендерів — «Диспут», «Монітор-3» і «Шторм-12»; замовником є ФКУ «Військова частина N54939», управління інформатизації СЗР. «Диспут» вартістю 4,4 млн рублів включає розробку програми для розвідки інтернет-центрів і регіональних сегментів соціальних мереж; «Монітор-3» вартістю 4,9 млн рублів — дослідження методів негласного управління в інтернеті; «Шторм-12» вартістю 22,8 млн рублів — науково-дослідну роботу про методи просування спеціальної інформації в соціальних мережах.

На сьогодні російська розвідка має у своєму розпорядженні інструменти, які формують і поширюють інформацію в соціальних мережах, аналізують, від чого залежить її популярність і поширеність. Потім віртуальні спільноти залучених експертів здійснюють збір і аналіз даних, а система вкидає потрібну інформацію в соцмережі.

Автоматично здійснюється масове поширення інформаційних повідомлень за допомогою наявних облікових записів, збирається статистика і дані про ефективність інформаційної хвилі, придатності найбільш популярних сервісів соціальних мереж.

2018 року група хакерів (Digital Revolution) повідомила про злом сервера науково-дослідного інституту «Квант», що належить ФСБ, і виявила систему аналізу соціальних мереж.

Комп’ютерні хулігани виклали документи, загальним обсягом 300 сторінок, що описують принцип роботи системи моніторингу соцмереж і ЗМІ. Аналізу піддано публікації у «ВКонтакте», «Однокласниках», Facebook та Instagram.

Головна мета моніторингу — визначити громадську думку і виявити протестні настрої. Нейромережа, яку використовують для аналізу, може не тільки виявити необхідні публікації за ключовими словами, а й визначити їх тон.

У червні 2018 року США ввели санкції проти науково-дослідного інституту «Квант» за зв’язки із ФСБ, у віданні якої він перебуває. Російські держоргани вже використовують системи моніторингу ЗМІ та соцмереж — «Медіалогія» і «Катюша». У стандартний державний контракт із «Медіалогією» входить аналіз передач федеральних і регіональних телеканалів і радіостанцій, статей у газетах і електронних ЗМІ. Наприклад, транскрипти телевізійних передач зі згадкою певних ключових слів повинні бути на столі у замовників через півтори години після виходу.

Слід зауважити, що 21 листопада 2019 року Державна Дума у третьому остаточному читанні ухвалила законопроект про підвищення до 6 млн рублів штрафів за повторну відмову за надання ФСБ ключів шифрування.

Таким чином, зростаюча популярність соціальних мереж, включеність у неї мільйонів людей, безконтрольність, практична відсутність реального зв’язку між людьми перетворюють соціальні мережі на могутню зброю дестабілізації ситуації в країні загалом. Саме через соціальні мережі зручно розпалювати ідеологічні, етнічні, релігійні конфлікти, оскільки структура соціальних мереж передбачає анонімність, закритість і складність визначення єдиного центру. Водночас соціальні мережі здатні об’єднувати розрізнені, зовні нічим не пов’язані організації та протестні групи.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!