То Росліков — «сц*кло»?
Примітка редакції. Нашого військовослужбовця публічно атакував боягуз, зрадник і просто нехороша людина з Латвії. То хто такий Росліков?
Нам неприємно констатувати цей факт, але проросійські сили в Європі почали відкрито користуватися присутністю українських військових. Вони псують відносини з тими, кому мають бути вдячні громадяни їхніх держав.
Почнемо зі звернення до цих занадто самовпевнених громадян Латвії, через чиї дії й було написано цей матеріал. Ми вас попереджали. Або, враховуючи російськомовний аспект, ось переклад: мы вас предупреждали.
Тим не менш, всі наші застереження були проігноровані.
Тому нам уже байдуже, хто там про що думає. Пізно думати, коли вже накоїли.
Хто такий Росліков і чому його називають сц*клом?
Спочатку до нас звернувся військовослужбовець… Назвемо його Тарас, оскільки справжнє ім'я ми вирішили приховати задля його ж безпеки. Він зараз перебуває у Латвії. Хоча, мабуть, тепер уже ненадовго — суто з міркувань безпеки.
Зацікавившись місцевим життям, Тарас натрапив на телеграм-канал місцевого проросійського політика Алєксєя Рослікова. Нашим читачам цей кадр уже знайомий, оскільки ми про нього писали окрему статтю більше року тому.
Думаємо, не варто приховувати й те, що українського бійця обурив сам факт існування проросійських політиків у Латвії, яка входить до ЄС і НАТО. У країні, чиї жителі допомогли українцям і вже бачили, що вміє творити Росія на окупованих територіях.
Можливо, хтось скаже про право умовного Рослікова на власну думку. Але й Тарас також має це право.
Зараз Росліков розвинув небачену активність. Тікаючи з рідної держави, він продумав невеличке турне по Білорусі та Росії, звідки обіцяє Латвії небачене економічне зростання. Звісно, за умов обрання самого Рослікова, розірвання будь-яких зв'язків із ЄС і тотальної дружби з РФ у стилі Орбана.
Виділимо з цього списку дві поїздки Рослікова.
Наприклад, він відвідав Білоруську АЕС. Там, ненароком захопившись власною фантазією, він обіцяв Латвії таку вартість електроенергії з БелАЕС, за якою її не отримують самі білоруси. До речі, на БелАЕС без правильної протекції ніхто просто так не зайде з вулиці. Тим паче, не зніматиме відео.
Також у рамках імпровізованого турне Росліков відвідав і підприємство «Білоруськалій», де за старою звичкою із задоволенням пірнув у глибоку шахту. До речі, на «Білоруськалій» без правильної протекції ніхто просто так не зайде з вулиці. Тим паче, не зніматиме відео.
А ще пан Росліков нарешті зустрівся зі своїми виборцями в Росії та Білорусі, з чим ми його й вітаємо.
Окремо політик піариться на будь-яких мілітарних оновленнях своєї держави, одразу прив'язуючи це до України й ефемерного суперника — «бажання втягнути Латвію у війну». Ну-ну.
Не будемо перетворювати статтю на дайджест росліковського спаму, бо його занадто багато. Маючи бажання, кожен із вас збере цей дайджест сам. На щастя, латвійський Мураєв нічого особливо й не приховує.
Важливо виокремити іншу частину спаму. Крім регулярних публікацій з урахуванням державних інтересів РФ (тобто — максимально послаблені країни Балтії), будь-які потуги депутата-втікача зводяться до обіцянок «повернутись і забрати державу». Щоб не підвищувати і без того високу концентрацію маразму, наводимо один із прикладів тут.
Кожну тезу Рослікова російський апарат пропаганди дбайливо використовує на повну. Ось приклад: телеканал «Звєзда» запросив до себе гостя з Латвії, саме земляка цього горе-політика. І в прямому ефірі він розповідає, як у Латвії до влади прийшли нащадки нацистів, як щемлять бідолашних росіян. Майже кожна теза з ефіру так чи інакше відображалася Росліковим набагато раніше за даний ефір.
І це лише один із прикладів, який ми навели суто ілюстративно.
Така позиція не могла залишити байдужим українського військовослужбовця. Хто вже побачив жахи, які творила РФ на окупованих територіях, тому надто важко промовчати.
А чи точно Росліков — сц*кло? Початок конфлікту
Оскільки латвійський політик активно веде власні соцмережі, Тарас вступив із ним у суперечку саме там. Спілкувалися вони в коментарях Telegram. Згоди не дійшли (що не дивує). Тим паче, доволі швидко Росліков скористався перевагою у вигляді прав адміністратора, заблокувавши нашого військовослужбовця.
Здавалося б, звичайна історія про перепалки в інтернеті. Але найбільше Тарас був шокований, коли побачив Рослікова уже в особистих повідомленнях.
Звісно, кожен на місці Тараса мав право відповідати саме так. І ми не підтримаємо тих, хто вимагає від кожного бійця СОУ бути джентльменом-лицарем, який завжди культурний і не відповідає сепаратистам так, як вони на те заслуговують.
Ми вивчили все переписку, яка була зафіксована. І помітили, як Росліков перейшов від провокацій і принижень до дещо іншої діяльності. Він почав випитувати у опонента деталі.
Давайте чесно. Хто з вас, вже вступивши в суперечку з незнайомою людиною в інтернеті, раптом починає питати у неї про деталі розташування, умови роботи та кількість особового складу… Тьху, колег на підприємстві? Під час конфлікту це точно когось цікавить? Бо ми таких прикладів ані в себе, ані у знайомих не бачили.
Більше скидається на те, що Рослікову дехто порадив збавити градус. Писати культурно, і не про анальний секс. А ще обережно розпитати про деталі щодо українських військовослужбовців у Латвії.
Напевно, цей дехто має контакти в Росії та Білорусі. Достатні, щоб депутата-вигнанця і фактично безпритульного почали водити на БелАЕС, «Білоруськалій», в ефіри кремлівських пропагандистів. Якби ці деталі були цікаві Рослікову з самого початку бесіди, він тоді поводився б відповідним чином. Як мінімум, не починав діалог із хамства.
Так, наш військовослужбовець вступив у суперечку в інтернеті. Не робив нічого протизаконного. І вже далі, коли суперечка набула характеру особистих образ, Тарас не міг не відповісти.
З огляду на розуміння ситуації та з поваги до обуреного військовослужбовця, всю фотофіксацію спілкування двох розлючених чоловіків ми не будемо викладати. Поки що. Якщо не буде прямої потреби.
Не маючи можливості отримати сатисфакцію, оскільки опонент втік до Росії і кидається голослівними образами дистанційно, Тарас спробував поспілкуватись із колегою Рослікова по партії — Свєтланою Чулковою. Це виявилося нескладно зробити, оскільки Світлана також присутня в коментарях свого начальника і є одним із модераторів чату.
Легко помітити контраст. Навіть якщо Чулкова ідеологічний опонент — це все ж жінка. Вона не займалася хамством у соцмережах. Тому з нею Тарас спілкувався дуже ввічливо, що може підтвердити нотаріально завіреними скріншотами.
Як то кажуть, і в чому автор не правий?
Ми раді, що змогли привчити наших читачів до фотофіксації всіх своїх висловлювань. Зараз ви зрозумієте, чому.
Чому гіпотеза «Росліков — сц*кло» має право на життя
Бо настала черга для того, що команда Рослікова видала за фінальну роботу. Політик і його молода команда зібрали повідомлення Тараса у своїй переписці (де сам латвійський Мураєв першим перейшов на особистості), додали туди повідомлення Тараса до Чулкової. Та зробили вигляд, що всі ці дописи адресувались саме Світлані.
Оскільки ви вже бачили оригінали повідомлень у переписках, легко зрозумієте рівень маніпуляцій.
По факту, політик-втікач навіть у цій ситуації прикрився жінкою. Не лише виставив її жертвою в діалозі, який розпочав сам у стилі п'яного далекобійника, а й лишив наодинці з опонентом.
Поки Тарас виконував свої обов'язки, щоб на Світлану випадково не впав дрон із бойовою частиною, Росліков сидів у Росії. У країні, з якої ці дрони до Латвії залітають. І при цьому, підігруючи ворожій до Латвії державі, латвійський Шарій-Мураєв навіть медійно вирішив прикритися тією ж Світланою.
Тож гіпотеза нашого військовослужбовця «Росліков — сц*кло» все ж має право на життя. Так, ще й яке. Рідкісне.
Звісно, такі маніпуляції у чесній суперечці не підвищують репутацію автора. Так у цій історії з'явилися ще одні наші колеги. Вони почали діяти ще на стадії, коли отримали першу звістку про хамство Шарія-Рослікова нашому військовослужбовцю.
Логіку колег розуміємо. Вони встигли подати офіційний запит на офіційну пошту політичної партії «Stabilitātei!», аби прояснити деякі аспекти поведінки її керівника. Та те, що зробив Росліков, обурило наших колег.
Ми вважаємо, що наші однодумці вчинили правильно. Не встигнувши отримати відповідь на власний запит, вони спрямували до офісу «Stabilitātei!» ще одного листа, фактично відкликавши свій запит і припинивши будь-яке подальше спілкування.
Так, можна було отримати відповідь у зазначені строки і конвертувати скандал у власну вигоду. Але йдеться про ідеологічного ворога, який цинічно скористався ім'ям нашого захисника. Чесні люди на такому не заробляють (хоча багато локальних медіа в Україні таким би радо скористались).
Поговоривши із колегами, ми вирішили опублікувати обидва їхні листи. Але, за проханням і чисто з журналістської солідарності, прибрали з листів реквізити й назви. Просимо це сприймати не як перешкоджання поширенню відкритих даних: ми вже бачили, як ницо таким щирим підходом користуються проросійські сепаратисти, якими і є члени партії «Stabilitātei!».
Партія Рослікова несе загрозу і своїм землякам, і громадянам союзних держав (ми зараз про блок НАТО, оскільки Україна до нього не входить). Поки частина партії дійсно чує над головою проліт безпілотника, її лідер сховався у безпечному місці за кордоном. Але, за старою звичкою, навіть звідти починає добувати для свого куратора дані про українських військовослужбовців, щойно йому випадає такий шанс.
Дуже прикро, що ця нехороша людина встигла втекти за кордон від своїх правоохоронних органів. Прямо як у нас.
Та, на щастя, це все ж боягуз. Такі лідерами бути не вміють.