Так каже тітонька Санае
Примітка редакції. Якщо у китайських комуністів від когось палає — як мінімум, цією людиною варто поцікавитись.
Прем’єр Японії Санае Такаїчі та її Ліберально-демократична партія (ЛДП) здобули історичну перемогу на парламентських виборах.
Це перший випадок від моменту заснування цієї політсили у 1955 році, коли вона контролює дві третини голосів у нижній палаті. За необхідності кабінет Такаїчі також може подолати будь-яку опозицію у верхній палаті парламенту, де її коаліція досі не мала більшості.
З огляду на це, Такаїчі тепер має величезні повноваження, аби просувати свій порядок денний. Це передбачає в тому числі збільшення витрат на оборону, зміцнення армії та навіть потенційний перегляд пацифістської Конституції Японії, яка обмежує роль Сил самооборони й забороняє війну.
Такаїчі подавала себе як японську Маргарет Тетчер і провідну продовжувачку спадщини колишнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе. Та чи означає це, що Японія може стати більш мілітаризованою державою під її впливом? І якщо так, то які наслідки це матиме для регіональної безпеки?
Абе, який привів ЛДП до влади у 2012 році, пообіцяв відновити сильну Японію. Упродовж його восьмирічного правління Японія прийняла так званий «проактивний пацифізм». Згідно із цією новою стратегією безпеки, Країна вранішнього сонця почала відходити від свого повоєнного пацифізму кількома способами:
- зміцнення військової сили;
- скасування заборон на експорт зброї;
- побудова нових партнерств у сфері безпеки (зокрема з НАТО, Євросоюзом);
- зміцнення свого союзу зі Штатами.
2014 року нове тлумачення Конституції також дало змогу Японії займатися «колективною самообороною» або допомагати союзнику, який зазнав нападу. Що ж, нині Такаїчі бачить своє завдання у продовженні справи Абе. І її напрям доволі чіткий.
Торік ця жінка, невдовзі після того, як сама стала прем’єр-міністром, спровокувала суперечку з Пекіном. Тоді Такаїчі публічно припустила, що Японія стане на захист Тайваню, якщо на нього нападе Китай. КНР відповіла економічним тиском і примусовою риторикою, але Такаїчі відмовилася відступати.
Ні японський прем’єр, ні китайський лідер Сі Цзіньпін не поспішають покращувати дипломатичні відносини. Пекін закликав китайських туристів утриматися від поїздок до Японії і попередив, що дії Такаїчі загрожують регіональній безпеці та міжнародному порядку.
Тим часом японка сподівається, що рішучий Китай допоможе подолати внутрішню опозицію до її програми безпеки. Поки що громадськість також підтримує її уряд. За результатами опитування, проведеного після виборів, 69% респондентів схвалили роботу Кабінету Міністрів Такаїчі.
Незабаром уряд розпочне переглядати Стратегію національної безпеки. Ймовірно, він застосує задекларований прем’єркою підхід до «кризового управління», поєднуючи цілі безпеки та економіки з промисловою політикою.
Незважаючи на зростання державного боргу, Такаїчі вже встигла достроково збільшити витрати на оборону. Тепер вони становитимуть 2% від ВВП. Це дуже серйозно, але пані прем’єр зобов’язалася витратити ще більше. Її уряд також розглядає можливість придбання атомних підводних човнів, оголосивши про плани подальшого дерегулювання експорту зброї, що зрештою дозволить передачу летальної озброєнь.
Японія вже дозволила експорт зенітно-ракетних комплексів Patriot PAC-3 до США для поповнення запасів, що відправляються до України та Ізраїлю. Також Токіо погоджується продати фрегати класу Mogami Австралії та підписує угоди з Італією і Великою Британією — пора зайнятися спільною розробкою винищувача наступного покоління.
Крім того, Японія бере участь в ініціативі НАТО щодо постачання Україні військової техніки. Хоча на даний момент її участь обмежена нелетальним озброєнням, це може привести до посилення оборонної співпраці з НАТО загалом.
Що стосується внутрішньої розвідки, Такаїчі обіцяє ухвалити новий закон про боротьбу зі шпигунством. Також вона готова створити Національне бюро розвідки за зразком ЦРУ й опублікувати національну розвідувальну стратегію.
Ці ініціативи мають на меті зміцнити розвідувальні можливості країни, яким часто перешкоджали бюрократичні чвари. Довгострокова мета — зрештою приєднатися до мережі «П’ятеро очей».
Зіткнувшись із загрозами з боку Китаю, Північної Кореї та Росії, Японія не має іншого вибору, окрім як зберегти свій союз із США.
Тому на порядку денному Такаїчі стоїть управління альянсом США та Японії в епоху так званої «доктрини Донро». Це нова стратегія безпеки Трампа, яка зміщує фокус безпеки США на Західну півкулю, потенційно відволікаючи від Індо-Тихоокеанського регіону.
Трамп підтримував Такаїчі під час її передвиборчої кампанії. 19 березня вона поїде до Вашингтона та, ймовірно, спробує вплинути на порядок денний Білого дому щодо Китаю. І все це перед візитом Трампа до Пекіна, який має відбутись у квітні.
Також треба компенсувати потенційний уплив торговельної угоди між США та Китаєм. Для цього Такаїчі може використати свій новий політичний капітал і прискорити реалізацію власної обіцянки японських інвестицій у США на суму 550 мільярдів доларів.
Десять років тому Ангелу Меркель, тодішню канцлерку Німеччини, проголосили новим лідером вільного світу. Що ж, тепер Такаїчі відзначають як «найвпливовішу жінку світу».
Те, як вона використає свою новознайдену силу для маневрування у світі суперництва великих держав та невизначених союзів, і визначатиме її спадщину. А також формуватиме майбутнє цілого регіону на роки вперед.