Перейти до основного вмісту

Страх у бою: чому він необхідний?

Страх – це природньо. До речі, при природу війни…

У серії відео на тему «Страх у бою» розкриємо сутність страху в бойових умовах, фактори, які його викликають, реакції організму та способи його приборкання або подолання.

Під час аналізу бойових стресорів перше, що спадає на думку – це аналіз такого психологічного явища, як страх. Чому так? Тому що це найчастіша емоція і найсильніше переживання, з якими воїни стикаються в бойовій обстановці.

І найголовніше – страх впливає на ефективність бойових дій, виконання завдання, виживання в бойовій обстановці.

Перша частина «Страх у бою: чому він необхідний?» розкриває поняття «страху», чому він виникає і корисний.

Страх – це ресурс, який перетворює звичайного учасника бойових дій на бійця, воїна, який здійснює важливі пристосувальні або адаптивні зміни в організмі, що необхідні для виконання бойового завдання, і водночас допомагає йому виживати.

Однак страх не треба плутати з боягузтвом. Страх – це емоція, яка свідчить про досить потужні переживання бійця, викликані уявною або явною небезпекою, але разом із тим допомагає виконувати бойову місію.

Боягузтво – це результат невміння, неспроможності приборкувати страх, і як наслідок – уникнення виконання бойового завдання, здача в полон або, навпаки, підкріплення його негативними емоціями ненависті, гніву, злості, байдужості, депресії, що виключають когнітивні (пізнавальні) процеси людини.

"

"

Емоції ненависті, гніву, злості призводять зрештою до ще більшого психофізіологічного виснаження, байдужості і зневіри у свої сили – але вони є першими ознаками саме боягузтва. Вони – захисні механізми й ознаки саме боягузтва.

Атаки росіян під Бахмутом, під час окупації Маріуполя або інших міст і селищ України саме про це й свідчать. Люди, в яких переважає ненависть, гнів, виключене мислення, перетворюються на нелюдей – «орків», що атакують як зомбі і дохнуть, йдучи по трупах таких же мразот. Саме в стані боягузтва зазвичай скоюють воєнні злочини проти цивільних і військовополонених.

Застерігаємо деяких українських воєначальників, які прагнуть замінити страх формуванням в українських солдатів ненависті та злості до ворогів. Натомість краще подбайте про впровадження досвіду приборкування і контролю страху, адже ненависть і злість – це супутники боягузтва.

Володіння військовими лідерами методиками лідерства, внутрішніх комунікацій, боротьби з утомою, регуляції сну в бойових умовах знижуватимуть рівень страху воїнів і попереджуватимуть виникнення боягузтва.

Нам давали три дні, а воюємо три місяці. Що далі?

Рекомендуємо працювати із причинами, а не усувати наслідки, як це поки що прийнято в деяких підрозділах і головах токсичних «полководців» нашої армії.

Неможливо скасувати страх і усунути боягузтво у солдатів, віддавши наказ: «Не сцяти!». Це недолугість і тупість.

«Я не вірю в те, що страх можна "подолати", бо не сприймаю його як ворога. Насправді мій досвід показує, що коли страх стає вашим ворогом, – вважайте, що програли. Страх – це те, із чим не треба боротися. Це те, що треба прийняти. Страх – це дороговказ на шляху до винагороди» – Брендон Вебб (Приборкати страх. Досвід «морського котика», 2021).

#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!