Перейти до основного вмісту

Смак Канади: історія розвитку компанії «національної кави»

Пісня пережила автора. Ми не про Тараса

Tim Hortons — це канадська мережа ресторанів швидкого харчування, знаменита справжньою «канадською» кавою, пончиками та, звісно, зв’язком із національною ідентичністю Канади. Проте, що в ній такого, яка історія цього бренду, що дало змогу захопити більше 70% канадського ринку гарячих напоїв?

Компанію заснував Тім Хортон, який був зірковим захисником канадської хокейної команди Toronto Maple Leafs, разом із бізнесменом із Монреаля Джимом Шараде. Для Канади симбіоз підприємницького характеру та зіркового імені, який володів аудиторією прихильників, був приречений на успіх. У травні 1964 року було відкрито перший ресторан Tim Hortons у місті Гамільтон, провінція Онтаріо. Відтоді Tim Hortons став найбільшою мережею фастфуд-ресторанів у Канаді, загалом маючи понад 4800 закладів у 14 країнах.

Із чого все починалось?

У 1963 році Тім Хортон познайомився з підприємцем на ім'я Джим Шараде. У той час Шараде залишив посаду менеджера на заводі з виробництва пончиків і відкрив власну крамницю в торговому центрі — під назвою Your Do-Nut. За іронією долі, вона знаходилася неподалік від перукарні, де стригся Тім. Уже тоді хокеїст цікавився ресторанним бізнесом і мав намір відкрити власну справу. Того ж самого року Тім Хортон та вже його партнер за бізнесом Джим Шараде створили компанію під назвою Timanjim Ltd. Саме тоді було відкрито чотири ресторани Tim Horton Drive-In у Торонто й Порт-Кредиті, де подавали смажені курячі крильця та бургери. Усвідомлюючи роль імені Тіма, відомого у країні спортсмена, Шараде ліцензував ім’я свого партнера та змінив назву свого закладу з Your Do-Nut на Tim Horton Do-Nut, яка спеціалізувалася на пончиках. Через наявність досвіду лише в хлібобулочній ніші, бізнес зі смаженими крильцями та бургерами давався нелегко, тому Шараде вирішив, що майбутнє розвитку компанії саме в ресторанах із пончиками.

У травні 1964 року відбулася трансформація бренду, відкривається перший ресторан саме під назвою Tim Hortons, у місті Гамільтон, провінція Онтаріо, який працює й понині. Спочатку в Шараде виникли труднощі у бізнесі з пончиками, він почав переказувати гроші від Timanjim Ltd. до своєї вже перейменованій компанії Tim Horton Do-Nut без відома cамого Хортона. Помітивши касовий розрив, 27 січня 1965 року Тім вирішив допомогти партнерові, викупивши долю в бізнесі Your Do-nut Шараде.

Третьою фігурою в компанії став знайомий Тіма Рон Джойс, поліцейський із Гамільтона. Бізнес і надалі зазнавав фінансових проблем, а в нового партнера виник конфлікт із Шараде, через що Джойс покинув компанію на деякий час. Тім робив спроби повернути його до складу команди, але Джойс був готовий піти на це лише за умови, якщо він стане рівноправним партнером Хортона. Із плином часу Шараде також залишив компанію, а на його місце прийшла дружина Тіма Лорі. Врешті Хортон погодився з умовами Рона Джойса, а вже у грудні 1966 року Джойс придбав половину Лорі, щоб стати новим партнером Тіма. Разом Тім і Рон повільно розширювали бізнес і вже до 1967 року мали три торгові точки.

"

"

All or nothing

Компанія почала розширюватися, незабаром Джойс покинув роботу поліцейського, щоб цілком присвятити себе ресторанній справі. Тім і надалі продовжував грати у професійний хокей, але його значення для компанії було набагато більшим, ніж просто знамените ім’я на табличці ресторану. Хортон цікавився всіма аспектами ведення бізнесу та навіть допомагав будувати одну з перших точок у Гамільтоні.

У 1972 році Тім Хортон перейшов до хокейної команди Buffalo Sabres, штат Нью-Йорк. Завдяки достатньому рівню заробітної плати, половину грошей він спрямовував на рахунки компанії, щоб Рон Джойс мав змогу розвивати бізнес, поки сам Тім продовжував грати.

21 лютого 1974 року Тім загинув у автокатастрофі, коли повертався додому після гри на виїзді. Після його смерті, у 1975 році Джойс викупив акції сім’ї Хортон за 1 мільйон доларів. Відтоді Рон Джойс став єдиним власником мережі з на той час понад 40 ресторанів.

Змінити себе чи змінити ринок?

Успіх канадської компанії набирав обертів, і вже в 1991 році відкрився 500-й ресторан під назвою Tim Hortons. Швидке розширення компанії Рона Джойса призвело до великих змін на ринку кави та пончиків у Канаді: велика кількість закладів не витримали конкуренції та були змушені припинити свою роботу.

У 1995 році американська мережа фастфуд Wendy’s викупила й об’єдналася з компанією Tim Hortons, після чого Рон Джойс одразу став найбільшим акціонером у компанії Wendy’s. Цей крок дав більше можливостей для Tim Hortons поширюватися територією США і водночас продовжувати зростати в Канаді. Джойс залишився в компанії ще до 2001 року, після чого вийшов на пенсію. Економічний спад у 2001 році допоміг Tim Hortons стати найбільшою мережею фастфуд у Канаді, оскільки більшість її конкурентів зазнали збитків під час кризи. У 2002 році позитивні для компанії наслідки кризи та активна внутрішня політика всередині Tim Hortons допомогли перевершити McDonald’s у продажах у Канаді.

У 2006 році Tim Hortons володів 76% всього канадського хлібобулочного ринку та 62% ринку кави, тоді як компанія Starbucks посідала другу позицію, маючи всього 7%. Під кінець 2013 року під брендом Tim Hortons працювали 4350 кафе по всьому світу, 3500 з яких — у Канаді.

Попри деякі перешкоди на шляху компанії Tim Hortons до успіху, вона завжди залишалась одним із найпопулярніших і найповажніших брендів Канади. У 2014 році бразильська компанія 3G Capital, яка була власником американської мережі фастфуд Burger King, виявила своє бажання придбати Tim Hortons. Уже у грудні 2014-го Burger King офіційно підтвердив своє об’єднання з компанією Tim Hortons під назвою Restaurant Brands International (RBI).

Врешті-решт минулого року дохід Restaurant Brands International (RBI) склав понад $4,15 млрд. Історія Tim Hortons — приклад success story, що доводить: попри суцільні помилки й невдачі на початку, але за наявності великого бажання, віри й витримки можна зробити з компанії, яка при створенні була розрахована всього на 2-3 локальні заклади харчування — лідера ринку з мільярдним обігом щороку.

Матеріал у співпраці з експертом Канадських студій Романом Франківим

Рубрика "Грінлайт" наповнюється матеріалами позаштатних авторів. Редакція може не поділяти думку автора.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!