Реально про клімат Європи
Примітка редакції. Якось мало стало у стрічці екологічних активістів. Що ж, зараз ми це компенсуємо.
Глобальне потепління, хоч як парадоксально це звучить, призведе до похолодання у значній частині Європи. Найбільш ймовірно, у довгостроковій перспективі все йде до зміни всіх наших уявлень про клімат у принципі.
Чому так? Якщо коротко — танення льодовиків Гренландії призводить до вивільнення величезних обсягів прісної води в Атлантичний океан. Через відсутність солі щільність прісної води менша, ніж солоної, і вона довше тримається вгорі.
Через це порушується рух води, бо тепла солона вода затримується внизу й тече океаном не так швидко. Зрештою це призведе до краху всієї системи течій в Атлантичному океані, передусім Гольфстріму — теплої течії, яка завжди була критично важливою для Європи.
За фактом, поява хоч якоїсь цивілізації в Європі та її подальше піднесення як провідної світової сили були б неможливі без Гольфстріму. Він — свого роду чит-код на помірну погоду, відсутність екстремальних холодів, велику кількість опадів.
Без нього на території Європи було б неможливе ведення сільського господарства — більшість культур не переносили б таку холодну погоду, а кількість опадів була б значно меншою, що також не дуже сприяє росту будь-чого.
А ще є незамерзаючі порти, які дозволяють торгувати буквально будь-якої пори року, через що взагалі став можливим розвиток капіталізму в цьому регіоні й колонізація інших континентів, які зрештою привели до нинішнього глобалізованого світу.
Загалом саме ця течія — причина, чому в Лондоні, Амстердамі й Осло взимку +5°, 0° і -5°, а не -30°–40°, як на тих самих і навіть більш південних широтах у Сибіру й Канаді, де немає читів у вигляді прикольної теплої течії, що працює як величезний обігрівач.
Так от, це взагалі досить недавня тема. Подібні дослідження проводилися починаючи з 1990-х, але загалом у світовій кліматичній спільноті існував консенсус, що це малоймовірний сценарій.
Загалом усе змінило дослідження вчених з Утрехтського університету, які фіксували величезні скупчення прісної й холодної води в певних ділянках Атлантичного океану.
Як саме зміниться клімат? Як неважко здогадатися, по-перше, у Західній, Північній і Центральній Європі він стане набагато холоднішим. Я маю на увазі, капець наскільки холоднішим. Зими стануть пекельно холодними й сніжними, до -30° і нижче, взимку річки на кшталт Темзи в Лондоні чи Ельби в Гамбурзі замерзатимуть наглухо, так само як і канали в Амстердамі.
А що стосується літа? Похолодання в океані призведе до похолодання регіону загалом — це по-перше. Тобто середні температури стануть нижчими. Але при цьому клімат стане набагато нестабільнішим і ближчим до континентального.
Через холод випаровування вологи з океанів уповільниться, і Європа отримуватиме значно меншу кількість опадів. Клімат стане різкішим, сухішим. І попри середнє похолодання, хвилі екстремальної спеки під 40° стануть лише частішими й сильнішими.
Тобто влітку будуть коливання між плюс-мінус трохи прохолоднішою, ніж зараз, або нормальною погодою і сильною спекою. Частково ми вже можемо це спостерігати: екстремальна спека в Європі в червні 2026 року — яскравий приклад.
Південна Європа, Середземномор’я стануть дуже спекотними й сухими. Історично виникнення цивілізацій на кшталт Давньої Греції й Риму та їхні грандіозні успіхи завдячують ідеальному кліматичному балансу.
Гольфстрім приносив для них вологу, Піренеї, Балкани й Альпи захищали від хвиль холоду з півночі, а повітря з півдня — із Сахари — забезпечувало спекотну й сонячну погоду, яку вже потім пом’якшував Гольфстрім.
Тепер цей пом’якшувальний фактор зникне. Тож поступово Південь Європи, відкритий виснажливим спекотним вітрам Сахари, стане ще гарячішим, напівпустельним, а подекуди й абсолютно пустельним.
Східна Європа стане більш континентальною. Зими стануть значно холоднішими, а літо — значно спекотнішим і більш посушливим. Клімат загалом нагадуватиме сибірський, а на півдні України — середньоазійський.
Як неважко здогадатися, такі зміни призведуть до величезних витрат на інфраструктуру, економічного колапсу, порушення світових логістичних ланцюгів, продовольчої кризи і всього такого. Зникнуть незамерзаючі порти, море на півночі — навколо Норвегії, Ісландії і так далі — взагалі замерзне до бісової матері.
Країни Скандинавії цього року вже офіційно затвердили плани підготовки до цього сценарію, які передбачають поступову перебудову інфраструктури під холодніші, арктичні температури. Не виключені масові міграції людей із Північної Європи в інші регіони — Південну Європу, Північну й Південну Америку, Австралію.
Найголовніше — ці зміни не є якимись маячнями й вигадками, вони цілком реальні й спостережувані. Але водночас із тим вони не абсолютні. Це не означає, що кожен рік залізно буде таким, як я описав; радше з часом просто з’являтиметься схильність до такої погоди, так буде частіше й частіше. Клімат загалом стане більш маятникоподібним і непередбачуваним.
Поки що ці зміни лише починають проявлятися, з часом вони посилюватимуться. Можливо, їх можна буде якось законтрити й уповільнити, але лише на певний час. Так чи інакше, уже зараз ми помічаємо, що погода стала значно нестабільнішою, починають стиратися звичні межі між порами року.
Найбільш імовірно, що у тридцятих прояви стануть яскравішими, і про суть цих процесів знатимуть уже всі, а десь до 2050-60-х зміни стануть очевидними.
Примітка редакції. Сподобалось? Підписуйтесь на канал автора у Telegram! Не сподобалось? Все одно підписуйтесь!