Pandora Papers: офшорні схеми та економіка розвитку. Ціна Зе
Таким чином, ситуація виходить дуже дивна. Хоча несплата податків, безумовно, явище погане, але позбавлення країни приблизно половини її інвестиційних ресурсів — річ взагалі вбивча.
Завдяки Коломойському, Зеленському і сотням інших «офшорних схематозників» країна, яка була вище середнього світового рівня розвитку, зараз далеко нижче цього середнього рівня, вона має доходи втричі-вчетверо нижчі за сусідні країни, що призводить до масової еміграції та втрати населення.
Треба визнати, що Україна тут не унікальна. Є цілий ряд країн, які за дослідженням GFI мають ще більший виток капіталу (не в абсолютному обсязі, а по відношенню до обсягу зовнішньоекономічних операцій).
Наприклад, Мозамбік, Малаві, Гондурас. Всі ці країни ще бідніші за нас.
А як виглядають офшорні оборудки з точки зору багатих країн? На прикладі Pandora Papers ми бачимо, куди спрямовуються виведені в офшори гроші. Вони не залишаються в Белізі чи на Британських Віргінських островах. Хоча б тому, що там немає куди їх інвестувати.
Зате є куди у США, Великій Британії (пригадаємо мільйонні вкладання «кварталівців» у лондонську нерухомість), Франції, Німеччині, Іспанії тощо.
Хоча через офшорні оборудки багаті країни втрачають бюджетні надходження, але їхня економіка отримує мільярдні додаткові інвестиції за рахунок бідних країн. Багаті стають ще багатшими, бідні — ще біднішими.
Деколи доводиться чути, що виведені в офшори кошти повертаються у вигляді іноземних інвестицій. Це правда.
Достатньо тільки подивитись на обсяги інвестування в Україну з Кіпру. Питання тільки в тому, яка частина повертається. Я не бачив таких розрахунків у публікаціях, але непрямі оцінки свідчать, що повертається не більше 10% незаконно виведеного капіталу. Решта залишається в економіці багатих країн.
Чи можна розірвати це зачароване коло? Мабуть, можна, але точно не законами про олігархів та подібними сміхотворними трюками.
Треба виявити спільну суть усіх товарних та нетоварних операцій, які використовуються для виводу грошей в офшори, і протидіяти їй. Такою спільною рисою всіх операцій IFF є те, що це є зовнішньоекономічні операції між афілійованими особами.
Суть реєстрації в офшорах не лише у відсутності там податків, суть — в анонімності власників (кінцевих бенефіціарів).
Експорт через анонімні «прокладки» має стати неможливим, так само як виплата роялті та інші операції з самим собою. Виняток може бути зроблений лише для поставок за кооперацією в рамках однієї корпорації (приклад — поставка деталей на складальне виробництво автомобілів).
Для цього має стати вимогою розкриття кінцевого власника — а не підставної особи, як зараз у нашому реєстрі — обох сторін зовнішньоекономічних операцій.
Неодмінною вимогою. У разі якщо сторони афілійовані або кінцевий власник невідомий, операція має обкладатися штрафом, розмір якого буде набагато більшим, ніж виведений цією операцією капітал.
Фальшування інвойсів при зовнішній торгівлі треба визнати кримінальним злочином. Криміналізувати фальшування інвойсів, до речі, рекомендує GFI.
Зараз нам потрібний не очевидний реєстр олігархів, вони й без реєстру всім нам давно відомі. Тут має бути копітка робота: боротьба проти незаконного виводу капіталу з України.
Наразі єдиним інструментом, який пропонує наше законодавство, є контроль трансферних цін, запроваджений Податковим кодексом.
Утім, практика вже довела абсолютну неспроможність цього інструменту. Нічого іншого немає. Мільярди доларів інвестиційних ресурсів щороку зникають з України, консервуючи тим самим бідність та відсталість країни назавжди.
Проблема боротьби з незаконним витоком капіталу з бідних країн дуже складна сама по собі. А ще складнішою стає від того, що у її вирішенні бідним країнам годі сподіватися на допомогу з боку багатих країн. Багаті країни зацікавлені не в припиненні витоку капіталу в офшори, а в оподаткуванні цих потоків.
Вони через Організацію економічного співробітництва та розвитку (це такий собі клуб багатих країн) останні 10 років докладають величезних зусиль для того, щоб запровадити оподаткування міжнародних потоків грошей.
Найбільше досягнення в цій справі — так званий пакет заходів BEPS — вже запровадили близько сотні країн. Майже одночасно з Pandora Papers, а саме 8 жовтня, відбулася історична подія у справі оподаткування: 136 країн погодили рішення запровадити з 2023 року мінімальний поріг на прибуток підприємств.
Домовились зробити це на рівні 15%. Понад те, значна частина прибутку (за оцінками, не менше 125 мільярдів доларів на рік) буде оподатковуватися в державі, де цей прибуток і був отриманий.
Відчуйте зміни — вже не у країні, де зареєстрований сам отримувач прибутку.
Безумовно, ця угода допоможе бідним країнам збільшити бюджетні надходження, але не допоможе зупинити виток інвестиційного ресурсу.
Україна все одно інвестуватиме за кордон (реально, а не за офіційними даними Держкомстату) в кілька разів більше капіталу, ніж отримувати іноземних інвестицій. Ніяка «інвестиційна няня» з цим не впорається, тут має працювати «інвестиційний поліцейський».
Бо в нормальній державі функція поліції — не придушення свободи, а забезпечення порядку, а схематозники є зловмисними порушниками порядку.
Офшорні операції — це не нормальна практика, як зараз переконують нас Арахамія, Лещенко та інші апологети влади Зеленського. Це зло, з яким треба реально боротися. Бо саме воно прирікає нашу країну на бідність.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!