Офіцери і сержанти: лідерська взаємодія або руйнація ЗСУ (частина ІІ)
У будь-якій роті (батареї) є функціональний розподіл обов’язків між офіцерами, сержантами й солдатами. Коли відмінності й різниця між ними зрозуміла, тоді швидше досягається взаємодія й успішність у бою (операції). Крім того, ці відмінності застерігають від втручання у функціональне призначення один одного. Це основи існування армійського організму. Їхні межі чітко визначені субординацією, єдиноначальністю і рівнем відповідальності.
Особливе і критичне значення у підготовці й виконанні бойових завдань має функціональна відмінність між офіцерами і сержантами: потенційними військовими лідерами та їх підлідерами. Однак ще більше значення має розуміння того, що сержанти як комунікаційна ланка командування виконують провідну роль у підтриманні і втіленні рішень офіцерського складу.
Наприклад, у ЗС СЩА до 1976 року не приділяли серйозного значення розподілу функціональних відмінностей між офіцерами і сержантами, доки не було видано настанову «The Army Non-Commissioned Officer Guide», в якій чітко визначили, що «Сержанти — це ланка підтримки офіцерів».
Для розуміння сутності лідерської взаємодії офіцерів з сержантами у виконанні завдань, покладених на військову організаційну структуру будь-якого рівня військового управління, пропоную розглянути порівняльну таблицю деяких функцій:
|
Офіцер |
Сержант |
|
Офіцер командує, представляє офіційну «політику» командування, планує та програмує діяльність військової організаційної структури. |
Сержант здійснює повсякденну діяльність військової організаційної структури і реалізує наміри офіцера у встановлених межах і вимогах наказів, настанов і офіційної «політики» (командування). |
|
Офіцер зосереджується на колективній підготовці, яка дозволить військовій організаційній структурі успішно виконувати завдання (місію). |
Сержант зосереджується на індивідуальній підготовці кожного військовослужбовця, яка розвиває здатність особового складу виконувати завдання (місію). |
|
Офіцер в основному бере участь у виконанні оперативних завдань вищої військової організаційної структури, навчанні особового складу та забезпеченні супутньої повсякденної діяльності. |
Сержант головним чином займається підготовкою окремих солдатів, формуванням, розвитком і підтримкою боєздатних команд військової організаційної структури. |
|
Офіцер концентрується на бойовій ефективності та готовності військової організаційної структури, якою командує. |
Сержант концентрується на кожному підлеглому сержантові та солдатові, а також на боєздатних командах військової організаційної структури, щоб кожен із них був добре навченим, високомотивованим, дисциплінованим, професійно, морально і психологічно готовим до бойових дій та дієздатним. |
|
Офіцер приділяє особливу увагу встановленню стандартів діяльності (виконанню службових завдань), підготовці та професійному розвитку (саморозвитку) офіцерів та сержантів. |
Сержант зосереджується на дотриманні стандартів діяльності (виконанню службових завдань), підготовці та професійному розвитку підлеглих сержантів та новоприбулих солдатів. |
|
Офіцер створює умови – тобто забезпечує час та інші ресурси, щоб підлеглі офіцери і сержанти могли якісно виконувати свої функції. |
Сержант максимально якісно виконує свої функції відповідно до ресурсів, якими забезпечений. |
|
Офіцер аналізує інформацію про потреби особового складу, планує заходи і забезпечує ресурси, необхідні для військової організаційної структури, щоб виконувати визначене завдання (місію). |
Сержант надає офіцеру інформацію та пропозиції з питань проходження військової служби військовослужбовцями сержантського складу, рівня індивідуальної підготовленості, дисципліни та морально-психологічного стану підлеглого сержантського складу і солдатів військової організаційної структури. |
|
Офіцер визначає мету всьому підлеглому особовому складу військової організаційної структури, щоб ефективно виконувати визначене завдання (місію). |
Сержант забезпечує за сержантською вертикаллю своєчасне й ефективне виконання завдань, визначених офіцером, інформує та координує діяльність підлеглих сержантів та згуртовує рядовий і сержантський склад у боєздатну команду. |
|
Офіцер організовує і забезпечує систематичне використання «Методики пріоритету заохочень особового складу» військової організаційної структури у повсякденній (бойовій) діяльності. |
Сержант надає офіцерові пропозиції щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців рядового і підлеглого сержантського складу. |
|
Офіцер організовує і забезпечує систематичне використання «Методики аналізу проведених дій» у повсякденній (бойовій) діяльності військової організаційної структури. |
Сержант проводить особисто і бере безпосередню участь в аналізі проведених дій для визначення сильних і слабких сторін і покращення якості та ефективності результатів повсякденної (бойової) діяльності підлеглого особового складу військової організаційної структури. |
|
Офіцер організує і проводить командирське (цільове, бойове) інформування військовослужбовців офіцерського і сержантського складу. |
Сержант особисто проводить командирське (цільове, бойове) інформування військовослужбовців рядового і підлеглого сержантського складу. |
|
Офіцер організовує щорічне оцінювання та атестацію офіцерського і сержантського складу військової організаційної структури. |
Сержант особисто проводить щорічне оцінювання та атестацію всього підлеглого особового складу. |
|
Офіцер забезпечує формування, розвиток та підтримку боєздатних команд підлеглої військової організаційної структури. |
Сержант формує, розвиває і підтримує боєздатні команди у військовій організаційній структурі. |
Більшість офіцерів і сержантів у лідерській взаємодії схожі на справні деталі двигуна машини. Однак незалежно від того, відмінні у них стосунки чи погані, військові авторитети армій держав НАТО пропонують кілька корисних порад, які допоможуть як офіцерам, так і сержантам покращити лідерську взаємодію:
1. Ваш пріоритет №1 — це виконання завдання за призначенням (місії). Така спільна мета буде вас об’єднувати. Ваші персональні потреби відходять на другий план.
2. Консультуйте один одного як професіонали військової справи.
3. Чітко визначте свої функції, окресліть повноваження, межі відповідальності і провідну роль. Не намагайтесь як офіцер виконувати роботу за сержанта, або як сержант – за офіцера. Втручайтесь e чужі функції лише за критичної необхідності і потреби.
4. Пишайтеся тим, що робите, і будьте найкращими у своїй справі.
5. Ставтеся один до одного зі взаємною повагою, незважаючи на відмінності характерів. Поважайте спочатку військове звання і посаду, а не особу. Всі ефективні стосунки ґрунтуються на взаємоповазі.
6. Підтримуйте чесне, відкрите і щире спілкування між собою. Офіцер повинен забезпечити зворотний зв’язок і повинен знати, як слухати і чути свого сержанта. Те саме стосується і сержанта. Час, коли ви вдвох перестаєте спілкуватися між собою — це час, коли ви втрачаєте свою лідерську ефективність і обидва готуєте поразку всього особового складу.
7. У боєздатній команді офіцер і сержант повинні бути лояльними один до одного. Це означає, що ви сприймаєте рішення один одного, навіть коли ви з ними не згодні. Це також означає, що ви нікому не говорите погано одне про одного. Якщо у вас є проблеми у лідерській взаємодії, ви говорите про це тільки один з одним, і ні з ким іншим.
Замість висновку процитую Цицерона (з його промови «Про чесноти»): «E pluribus unum», в перекладі з латини означає це означає: «З багатьох — єдине». Вважаю, що в цьому вислові криється потенційна сила лідерської взаємодії офіцерів із сержантами в нашій новій армії.
У двох частинах автор використав й адаптував до українських військових реалій матеріали з таких джерел:
1. Dandridge M. Small Unit Leadership (2003).
2. The Army Non-Commissioned Officer Guide (1976).
3. The Officers / NCO Relationships (2016).
4. TheNoncommissioned Officer and Petty Officer. Backbone of the Armed Forces (2013).
5. Holmes C. 7 Tips to Improve the Army Officer and NCO Relationship.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!