НАТО у свої 70. Мистецтво інфовійни. Бонус

Соціальні медіа перетворюються на зброю

Коли Латвія минулого серпня проводила свої найбільші військові навчання, в яких взяли участь 10000 людей, група науковців-дослідників виявила, що, використовуючи відкриті джерела, вони можуть встановити особу не менше 10% учасників і використати цю інформацію для того щоб відслідковувати перебіг навчань у режимі реального часу. Вони також з’ясували, що можуть змусити солдата покинути свій пост всупереч наказам. Яніс Сартс, директор Центру вдосконалення стратегічних комунікацій НАТО, який проводив цей експеримент, каже, що він був досить простим.

Відділ СтратКом створили 2014 року. Сьогодні у ньому близько сорока людей і він уже переріс свою домівку — білий будиночок у Ризі. Його розширення свідчить про зростання важливості інформаційних операцій у добу соціальних мереж. Частина його обов’язків полягає в тому, щоб робити річ, на яку здатна, на диво, дуже невелика кількість урядів: а саме проводити моніторинг інформаційного середовища. Вона відслідковує ступінь використання соцмереж як зброї, включно з використанням ботів та нових гібридних активностей, які передбачають використання ботів і людей одночасно. Вона вивчає плани Росії та терористичних угруповань. Іран також нарощує активність у цьому напрямку, каже пан Сартс, а Китай швидко стає найбільш спроможною у цьому аспекті державою, яка, втім, поки не готова ризикувати, використовуючи свої можливості у Європі.

Інша частина обов’язків — це використовувати набуті знання на практиці. Відділ допомагає підготовкою тренувань, представляє аспект інформаційної війни під час навчань НАТО та задіюється для операційної підтримки у невійськових задачах, таких як убезпечення виборчого процесу. Відслідковування зусиль російської пропаганди з підриву нових міжнародних бойових груп НАТО в Балтійському регіоні дозволило СтратКому давати відсіч таким зусиллям швидко й ефективно.

У часи, коли кількість даних та їх різноманітність лише зростає, пан Сартс очікує, що інформація буде використовуватися для впливу на поведінку дедалі більше; він веде мову про «когнітивні війни». Він передбачає, що грунтовні підробки ускладнять завдання визначення того, чи є відео- або аудіозапис справжнім, підриваючи довіру і спонукаючи більше людей замикатись у групах зі спільними поглядами. Деякі технологічні гіганти, такі як Instagram (яким володіє Facebook), або Youtube (яким володіє Google) заслуговують на більшу кількість перевірок, каже він. Він вважає, що саморегуляція у цій ситуації не спрацює, і потреба визначених законом регуляторних механізмів є дуже нагальною.

За деякими проектами Стратком співпрацює зі знаним Центром по боротьбі з кіберзагрозами, розташованим у сусідній Естонії. Литва, у свою чергу, має хороші можливості у царині енергетичної безпеки. Ці центри належать до списку 25 пов’язаних з НАТО «осередків вдосконалення», які відповідають за широкий спектр експертизи — це один із тих шляхів, які дозволяють маленьким країнам робити серйозний внесок у збільшення можливостей Альянсу.