Дерипаско, де наші діти?
Цей текст вже вийшов на нашому Patreon. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Є така країна — Росія. З нею ми воюємо за право на існування, бо вона ставить питання саме так. Іще Росія краде наших дітей. А ще там живе такий собі Олег Дерипаска.
Такий олігарх — «і вашим, і нашим». То патріот неймовірного масштабу, то про економіку ниє. Однак питання вкрадених дітей не дає можливості нікому зайняти місця по обидва боки барикад.
Треба визначатися. Олег воліє робити те, що вміє найкраще — сіпатись туди-сюди.
15 червня на мерзенній «Медузі» вийшла стаття про те, що Дерипаска забрав з окупованої частини Донбасу одразу 350 дітей. Похвалитися встиг іще 13 червня. А потім щось зрозумів, тож стаття зі звітом чомусь і зникла з інтернету.
Втім, із мережі складно щось прибрати по-справжньому. Тож усе залишилося у веб-архіві.
Сталося те, що буває найчастіше. Громадянин РФ чимось піарився, щойно дійшла ціна такого піару — боягузливо підчистив посилання і сидить задоволений. Мовляв, ось тепер нічого не загрожує. Ну взяв дітей, і шо? Ну похвалив «ПВК Вагнера» у звіті (адже діти з Бахмута), і що? Нема посилання, громадяни! А якщо його не знайдете, то й на дядю Олега не сердіться.
Усім, кому треба було побачити його діяння — вже побачили. Особливо в Кремлі. Навіть не знаю, якого штибу запитання будуть до Дерипаски там. Каюсь, було б цікаво дізнатися.
Адже все ж таки запитань більше, ніж відповідей. Тому що відповідей рівно нуль.
Одне я розумію точно. Якщо посилання почистили швидше, ніж я ранкову самокрутку докурюю — отже, щось пішло не за планом. Піар виявився задорогим. Або цільова аудиторія знизала плечима і сказала: «І шо?». Так чи інакше, якби у Дерипаски все було чудово, звіт висів би аж до кінця війни. І був би ще одним аргументом у Гаазі.
А оскільки план зірвався, саме час про нього нагадати. Я ж пам’ятаю, що P&M досі читають у Росії, де нас заблокував Роскомнагляд. Так, бідолаха, заблокував, що по цілих регіонах доступні.
Якщо ви дочитали до цього моменту, статтю «з’їв» і Google, і «Яндекс». У кеші вже є.
Дерипаско, як ти там казав?.. Тобі вліпили під хвостик, ось.
Тобто Олегу Володимировичу стало трішки гірше. Як мінімум, він намагався приховати щось від суспільної уваги, а ми чисто по доброті душевній узяли й повернули. То «Медуза» нагадає заради хайпу. То ми — суто зі злопам’ятства. Потім у нас сайти-смітники текст вкрадуть — іще трохи згадок Дерипаски вийде.
Однак мені цього мало. Підозрюю, його землякам — також, адже невизначених завжди люблять найменше. Отже, час повторити головне запитання.
Дерипаско, брав дітей чи ні?
Так 350 дівчат і хлопчиків із Донбасу потягнув, чи все ж менше? Точно з Бахмута? А якщо не 350 — то скільки?
Якщо брав, але вирішив прикрити свої діяння — куди їх подів, підпарканна мерзото? Вони хоч живі? І, до речі, на біса брехати щодо таких тонких матерій? Про совість не кажу, російський олігарх її не може мати чисто з огляду на робочі якості. Питання про дітей, адже воно більш практичне.
Практичне не тому, що я переживаю за Україну. Це й так зрозуміло. А ось на Заході переживання ці заведено перекладати в більш зручну форму.
Наприклад, в ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової — їм якраз викрадення українських дітей закидають. Індикатор геноциду, все-таки. А чи не час поповнити список? Є президент, є чинуша, саме час олігарха туди підкинути. Яка Росія без олігарха, пф-ф-ф-ф.
Як то кажуть, Бог трійцю любить. Щоправда, за підсумками війни в списку явно буде більше, ніж три особи. Однак, думаю, головних медалістів історія запам’ятає.
Особа абсолютно всерйоз відзвітувала про те, що прийнято ховати за спинами адвокатів і проклинати як невдале рішення. Зробила абсолютну дурню і видалила згадки. Ніби це щось змінює. Ні вже, коли злочинців судитимуть (навіть якщо посмертно) — нехай і Олег Володимирович отримає свою порцію слави. Та й своїх даремно намагався потішити Дерипаска. Зовсім не з тими людьми пограв.
Росія живе за законами феодалізму, якщо сюзерен дав тобі завод — сюзерен чекає підтримки. У цей список не входить реклама з подальшим видаленням звіту.
Сюзерен сердиться, Олеже. Дуже. Дивись, бо скоро в гості зайде турист із ФСБ, чаю смачного привезе. Посидите, поп’єте. Тільки ти — його чай, а він зі своїм. Якого дідька лізти до людей, які вимагають або повної лояльності, або повної зупинки дихання? Зовсім страх утратив? Якщо так, то зачищення посилань не допоможе. Ситуація максимально нелюдська. А оскільки пошукові системи вже все забрали — буду закінчувати.
Наприкінці скажу очевидну річ: переживаю лише за 350 згаданих дітей. І дуже сподіваюся, що ми зможемо витягнути їх із РФ. Нехай після зламаного дитинства отримають хоча б мирну юність на своїй землі. На решту фігурантів мені начхати.
Що гірше їм, то смішніше мені. Якщо в процесі Дерипаску вб’ють свої, або він присяде в Гаазі — я тільки за.
Дітей знайдемо. А його нехай знайдуть інші.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!