Чому Борис Джонсон насправді порушує угоду про Brexit

Переклад: Іван Невмержицький

Угоду про Брекзит підписали в січні, проте її реалізація й досі здійснюється обома сторонами. І тут є певна проблема: Велика Британія і ЄС не можуть дійти згоди, про що ж насправді йдеться в угоді.

Основний предмет протиріч — питання Північної Ірландії та її відносин з рештою Об’єднаного Королівства. Як ви пам’ятаєте, ця тема посідала важливе місце в переговорах минулого року.

ЄС стверджує, що Британія зобов’язалася накласти певні засоби митного контролю на товари, що перетинають кордон між Північною Ірландією і Великою Британією, під назвою «загальна декларація на вивіз товарів».

У свою чергу, Британія заявляє, що її тлумачення угоди не передбачає таких зобов’язань. Уряд Великої Британії оприлюднив «урядову директиву», де роз’яснюються його майбутні дії, і цього пункту там немає.

Такі митні заходи зобов’язують виробників Північної Ірландії заповнювати додаткові папери, аби їхні товари перетнули кордон Сполученого Королівства.

Питання, насправді, ключове, адже під час своєї передвиборчої кампанії Борис Джонсон наголошував, що в цьому аспекті нічого не зміниться.

Майкл Гоув, який відповідає за реалізацію угоди про Брекзит з боку Сполученого Королівства, минулого місяця заявив парламентському комітету, що таке тлумачення угоди було політично зумовленим.

«У свою чергу, в бік ЄС ми заявляємо, що якщо ви наполягаєте на значно оновленій інфраструктурі та значно оновленій присутності (ЄС на території Північної Ірландії — пер.), вам потрібно буде зробити протокол менш прийнятним для більшості населення в Північній Ірландії. І, таким чином, ви постанете перед ризиком того, що за протокол не проголосують під час наступних виборів», — повідомив Комітету з питань Північної Ірландії Палати громад міністр Секретаріату Кабінету Міністрів.

«Якщо ви справді, як ви заявляєте, бажаєте допомогти населенню Північної Ірландії, то потрібно керуватися підходами, визначеними у нашій урядовій директиві».

Однак ЄС, зі свого боку, стверджує, що це фактично суперечить тому, що мовиться в угоді про вихід, погодженій обома сторонами.

«Деякі цілі, що зазначаються у цій урядовій директиві, такі як обхід декларацій на вивіз товарів з Північної Ірландії до Сполученого Королівства, не відповідають законним зобов’язанням, що взяла на себе Велика Британія згідно з протоколом», — повідомив журналістам Мішель Барньє після четвертого раунду переговорів.

То хто ж має рацію? Гляньмо, власне, в угоду і з’ясуймо.

Найважливіша частина протоколу щодо Північної Ірландії — це стаття 5.4. У ній зазначається: «Положення законодавства Союзу, вказані в Додатку 2 до цього Протоколу, також є чинними, за умов, зазначених у цьому Додатку, по відношенню до і на території Об’єднаного Королівства стосовно Північної Ірландії».

По суті, йдеться про зобов’язання, які взяла на себе Велика Британія, щодо впровадження митного кодексу ЄС в Північній Ірландії. Документ під назвою «Додаток 2» є довгим переліком законів ЄС, що охоплюють актуальні положення митного кодексу Союзу. Це важливий елемент вирішення безвихідної ситуації, що постала минулого року, і ні в кого немає заперечень щодо його значення.

Чому ці положення важливі? Тому що митний кодекс ЄС передбачає оформлення загальних декларацій на вивіз товарів, що залишають зону єдиного ринку.

ЄС стверджує, що не може приймати товари, які залишають єдиний ринок, без оформлення декларацій, позаяк він потребує точних статистичних даних — один пробіл може спричинити збій усієї системи. Однак те, чому саме їм потрібні ці декларації — не так важливо. А важливо ось що: Велика Британія чорним по білому погодилася дотримуватися митного кодексу ЄС, і положення про декларації в угоді зазначено.

Таким чином, не існує жодних правових підстав для Великої Британії, які б дозволили їй не впроваджувати ці засоби митного контролю. Саме тому аргумент Майкла Гоува є політично вмотивованим — адже уніоністи можуть відмовитися від угоди, якщо її впровадження передбачатиме силові заходи. Відповідь ж на це очевидна: тоді не варто було брати на себе такі зобов’язання, чи не так?

Однак погоджуєтеся ви з аргументом Майкла Гоува чи ні — це ні що інше, як намагання відступитися від того, що було чорним по білому погоджено обома сторонами.

У свою чергу, це має критичне значення для інших переговорів, що наразі ведуться — про торгівлю. Якщо угода про вихід не буде впроваджена належним чином, ЄС може відмовити Великій Британії в укладанні торговельної угоди.