Тривожні поради урядовців. Частина ІІ
Примітка редакції. Навіть якщо комусь західна підготовка до катаклізмів здається наївною, пам’ятайте: багато подібних кроків Україна взагалі не робила.
Євросоюз пропонує єдину стратегію готовності для 450 мільйонів людей водночас.
26 березня 2025 року Єврокомісія представила Стратегію Союзу готовності (Preparedness Union Strategy), яка передбачає посилення цивільної та військової готовності в усьому ЄС.
Стратегія рекомендує розробити настанови, які допоможуть громадянам залишатися самодостатніми щонайменше 72 години, а також зміцнювати аварійні запаси, системи оповіщення, критичну інфраструктуру та співпрацю між урядами й приватним бізнесом.
Єврокомісія називає серед основних загроз для Європи збройні конфлікти, геополітичну напруженість, кібератаки, дезінформацію та стихійні лиха. Її пропозиції передбачають навчання готовності до надзвичайних ситуацій у школах, кращий захист життєво важливих ресурсів, зокрема води, та більш тісну координацію між цивільною владою й військовими організаціями під час масштабних криз.
Стратегія відображає занепокоєння тим, що урядам може знадобитися одночасно реагувати на кілька різновидів порушень. Наприклад, кібератака проти інфраструктури під час міжнародної кризи може одночасно створити проблеми для транспорту, зв’язку, енергопостачання та аварійних служб.
У такому разі владі доведеться ухвалювати складні рішення щодо того, куди насамперед спрямовувати допомогу.
Рекомендація ЄС покликана дати домогосподарствам можливість самостійно пережити початковий період кризи, поки рятувальники зосереджуватимуться на відновленні послуг і допомозі вразливим людям.
Це не означає прогнозу, що кожне європейське домогосподарство залишиться без електрики чи води на три дні. Проте це визнання того, що подібні перебої становлять достатньо серйозну загрозу, аби готуватися до них на рівні всього континенту.
США: Пентагон готує військові бази до автономної роботи
30 вересня 2026 року міністр оборони Піт Геґсет оголосив про запуск FORTRESS America — ініціативи Пентагону, покликаної підвищити здатність американських військових об’єктів продовжувати роботу під час масштабних порушень.
Програма зосереджується на енергетичній незалежності, стійкості ланцюгів постачання, стратегічних резервах, безпеці військових об’єктів, кібербезпеці та захисті систем зв’язку.
Американські військові бази залежать від багатьох тих самих цивільних мереж, які обслуговують навколишні громади, зокрема електропостачання, водопостачання, доставки пального й телекомунікацій.
Якщо ці послуги стануть недоступними через кібератаку, диверсію, стихійне лихо або військовий конфлікт, військовий об’єкт може втратити спроможності, необхідні для виконання своїх завдань.
За повідомленнями оборонних видань, пропоновано встановити цільовий показник, за яким великі військові об’єкти повинні підтримувати основні операції щонайменше 90 днів без зовнішнього забезпечення.
Утім, точний обсяг цієї вимоги ще потребує підтвердження в опублікованій директиві Пентагону. Військові також розглядають малі ядерні реактори як можливе джерело надійного електропостачання для окремих баз.
Програма армії США Janus визначила п’ять військових об’єктів для майбутнього розвитку цієї технології та передбачає введення першого реактора в експлуатацію у 2028 році.
Військові об’єкти мають обов’язки, яких немає у звичайних домогосподарств, тому запропонований стандарт 90-денної автономної роботи не слід трактувати як урядовий прогноз того, що американським цивільним знадобляться запаси на три місяці.
Спільним між цією ініціативою та європейськими кампаніями є занепокоєння залежністю від систем, які можуть стати недоступними під час масштабної надзвичайної ситуації.
Британія також розслідує загрози військовим об’єктам
Європейські кампанії з підвищення готовності відбуваються в період загострення безпекових проблем, особливо пов’язаних із Росією та Іраном. Представники британських розвідувальних служб публічно говорили про диверсії, кібератаки, діяльність іноземних спецслужб і загрози військовим об’єктам.
Водночас контртерористична поліція розслідувала підозрілу активність поблизу авіабази, яку використовують американські військові. 27 вересня 2026 року озброєні британські поліцейські відреагували на повідомлення про підозрілі автомобілі поблизу авіабази RAF Fairford. Цей об’єкт використовують американські військові літаки, зокрема бомбардувальники, залучені до операцій проти Ірану.
Спочатку затримали п’ятьох чоловіків, а згодом слідчі здійснили додаткові арешти, перевіряючи можливі терористичні злочини та причетність іноземної держави. 27 жовтня контртерористична поліція оголосила про висунення обвинувачень двом чоловікам відповідно до Закону про національну безпеку.
24-річного Нумана Ессгіра звинуватили в наближенні до забороненого об’єкта з метою завдання шкоди безпеці або інтересам Великої Британії. 24-річного Мохмеда Ахмада Абдулкаріма звинуватили у сприянні іноземній розвідувальній службі.
Поліція назвала Іран імовірною іноземною державою у другій справі, хоча висунуті обвинувачення залишаються твердженнями сторони обвинувачення, а розслідування ширшого інциденту триває.
Арешти відбулися після попереджень генерального директора MI5 сера Кена Маккаллума, який 13 жовтня представив щорічну оцінку загроз. Сам Маккаллум повідомив, що розслідування, пов’язані з Іраном, призвели до понад 50 арештів у Великій Британії впродовж попередніх дванадцяти місяців.
Він також розповів про напади на єврейські громади, зокрема на автомобілі швидкої допомоги, синагоги та підприємства. За словами Маккаллума, за групою, яка взяла на себе відповідальність за кілька таких інцидентів, стояли представники Корпусу вартових Ісламської революції Ірану.
Він також попередив, що іранські операції поширюються на військові цілі, створюючи додаткову проблему для британських служб безпеки, які вже протидіють діяльності іноземних розвідок і розслідують терористичні загрози.
Росія також посіла важливе місце в цій оцінці.
Маккаллум говорив про російські диверсії, кібератаки та операції, спрямовані на створення дестабілізації без провокування звичайного військового зіткнення з НАТО, зокрема про загрози європейській інфраструктурі та оборонним об’єктам.
Ці попередження дають важливе розуміння безпекового середовища, у якому європейські уряди посилюють свої програми підготовки населення. Вони не доводять, що якусь конкретну кампанію для домогосподарств запустили через певну іранську чи російську операцію, але демонструють, які саме загрози активно розслідують органи національної безпеки.
Палм-Біч: додаткові засоби ППО поблизу Мар-а-Лаго
У жовтні 2026 року NORAD та Північне командування США підтвердили розгортання додаткових оборонних засобів навколо Мар-а-Лаго на запит Секретної служби. 26 жовтня флоридська телестанція WFLX зафіксувала два наземні засоби ППО на баржі у водному шляху поблизу резиденції президента Трампа в Палм-Біч.
NORAD підтвердило розгортання, але відмовилося обговорювати оперативні подробиці. Посадовці також не назвали публічно конкретної загрози, яка стала причиною додаткових заходів безпеки.
Системи розгорнули в період посиленого занепокоєння через безпілотники, несанкціоновані польоти літальних апаратів і загрози американським посадовцям та військовим об’єктам.
Саме розгортання не доводить, що Іран готує напад на Мар-а-Лаго, хоча іранські погрози американським посадовцям є задокументованою проблемою для служб безпеки США.
Влада підтвердила лише те, що на прохання Секретної служби поблизу резиденції розмістили додаткові оборонні засоби.
Що бачать урядовці?
Якщо проаналізувати офіційні документи різних країн, можна помітити кілька проблем, які постійно повторюються. Насамперед це вразливість життєво важливої інфраструктури. Електропостачання, зв’язок, водопровідні системи, транспорт і банківська сфера залежать від взаємопов’язаних мереж, роботу яких можуть порушити екстремальні погодні явища, технічні несправності, кібератаки або навмисні диверсії.
Російська війна проти України змінила безпекові розрахунки Європи, тоді як британська розвідка попереджає про іранські та російські операції проти західних цілей. Уряди також вивчають ризики, пов’язані зі складними глобальними ланцюгами постачання, коли перебої в морських перевезеннях, виробництві, розподілі пального чи транспорті можуть впливати на громади, розташовані далеко від початкової проблеми.
Сучасні домогосподарства залежать від цих систем значно більше, ніж попередні покоління. Багато людей майже не носять із собою готівку, не мають стаціонарного телефону, користуються електронними рецептами й припускають, що продуктові магазини регулярно отримуватимуть товари незалежно від того, що відбувається в інших місцях.
Європейські кампанії закликають громадян замислитися, як вони діятимуть, якщо кілька таких звичних зручностей зникнуть одночасно.
Американські військові планувальники вивчають схожі вразливості з погляду забезпечення безперервної роботи військових об’єктів, тоді як розвідувальні служби ретельно досліджують діяльність людей та організацій, які можуть навмисно атакувати інфраструктуру або військові об’єкти.
Що насправді треба мати вдома?
Прочитавши всі ці урядові рекомендації, я захотіла зрозуміти, що саме людям радять тримати під рукою. На щастя, більшість порад цілком буденні, і, ймовірно, деякі із цих речей уже є у вашому домі.
Євросоюз рекомендує готуватися до автономного існування щонайменше 72 години, Швеція — протягом тижня, а Німеччина радить поступово накопичити запаси на десять днів. Почати з трьох днів і поступово збільшити запаси до тижня здається мені розумним підходом, особливо якщо купувати трохи більше продуктів під час звичайних походів до магазину.
Ось практичний перелік необхідних речей для домогосподарства:
- Питна вода. Розраховуйте щонайменше на один галон (приблизно 3,8 літра) на людину на добу, включно з водою для пиття та базової гігієни. Не забувайте також про домашніх тварин.
- Їжа. Консервовані овочі, квасоля, супи, тунець, арахісова паста, крекери та інші продукти, які не потребують холодильника. Додайте механічний консервний ніж.
- Ліки. Тримайте під рукою необхідні рецептурні препарати та базові засоби першої допомоги. Поповнюйте запаси ліків, щойно з’являється можливість, а не відкладайте це до останньої миті.
- Ліхтарики та батарейки. Забезпечте кожного члена родини надійним джерелом світла й запасними батарейками.
- Радіоприймач на батарейках або з ручним генератором. Він стане в пригоді для отримання офіційної інформації, коли інтернет або мобільні мережі не працюватимуть.
- Заряджання телефонів. Тримайте заряджений павербанк і необхідні кабелі.
- Готівка. Дрібні купюри можуть стати корисними, якщо платіжні термінали, банкомати чи електронні платіжні системи будуть недоступними.
- Засоби гігієни. Туалетний папір, вологі серветки, мило, пакети для сміття та інші засоби особистого догляду, необхідні вашій родині.
- Важливі документи. Зберігайте копії посвідчень особи, страхових документів, контактів на випадок надзвичайних ситуацій і важливої медичної інформації в безпечному, але доступному місці.
- Сімейний план. Визначте, як ви зв’язуватиметеся одне з одним, де зустрінетеся, якщо не зможете повернутися додому, і що робитимете в разі відсутності телефонного зв’язку.
Якщо хтось у вашій родині користується медичним обладнанням, яке залежить від електроенергії, варто також поговорити з лікарем про відповідний резервний план. Не обов’язково купувати все це за один похід до магазину.
Більшість домогосподарств можуть створити розумний запас, просто купуючи одну-дві додаткові банки продуктів, які вони все одно згодом з’їдять. І, будь ласка, не спустошуйте полиці продуктових магазинів. Іншим родинам ці товари також потрібні.
Це може виявитися бурею в склянці води. А може бути попередженням. Я вивчала ці кампанії з підготовки до надзвичайних ситуацій і постійно поверталася до думки, наскільки звичайними є більшість рекомендацій.
Урядовці просять людей зберігати трохи більше їжі та води, мати спосіб отримувати інформацію в разі відключення інтернету й переконатися, що члени родини знають, як діяти, якщо життєво важливі служби стануть недоступними.
Особисто я не бачу нічого конспірологічного в тому, щоб тримати вдома трохи додаткових запасів. І це зовсім не означає, що потрібно витрачати тисячі доларів на спорядження для виживання.
Я живу у Флориді, де підготовка до ураганів є частиною життя. Ми купуємо бутильовану воду, перевіряємо батарейки, переконуємося, що в коморі достатньо їжі, і сподіваємося, що ураган залишиться далеко в океані, де його відчують лише риби.
Ніхто не вважає дивним готуватися до урагану, який, можливо, ніколи до нас не дійде. Тож я не розумію, чому підготовку до інших видів надзвичайних ситуацій потрібно сприймати інакше.
Якщо куплю упаковку консервованої стручкової чи червоної квасолі, вона не пропаде, адже ми регулярно її їмо.
Я використовуватиму те, що маю, поповнюватиму запаси під час покупок і поступово накопичуватиму трохи більше, не витрачаючи статків і не забиваючи гараж речами, які нам ніколи не знадобляться. Те саме стосується консервованих супів, макаронів, рису та інших продуктів, які й так входять до нашого звичайного списку покупок.
Варто також подумати про речі, які ми зазвичай залишаємо поза увагою: достатній запас ліків, трохи готівки під рукою та розуміння того, як зв’язатися з членами родини, якщо телефонний зв’язок стане ненадійним. Це практичні міркування незалежно від того, чи йдеться про ураган, кібератаку, тривале відключення електроенергії або щось, чого ніхто не передбачав.
Британський уряд навіть рекомендує перевірити, що вже є у ваших шафах, перш ніж купувати додаткові запаси. Як на мене, цілком розумна порада. Якщо нічого не станеться, у нас просто буде трохи більше продуктів і домогосподарство, краще підготовлене до сезону ураганів.
Не знаю, як ви, але якщо щось таки станеться, я воліла б мати ці банки стручкової квасолі на полиці своєї комори, а не стояти в продуктовому магазині й дивитися на порожню полицю.
Мені також дуже цікаво почути ваші думки та погляди… Якщо ви бачите ту саму інформацію, що і я, які висновки з неї зробите?