Грузинські «вісімки»
Примітка редакції. Виявляється, навіть у проросійській Грузії росіяни вже знайшли слід ворожого НАТО. Це через те, що Кобахідзе покірний і ганьбиться, але недостатньо.
8 серпня 2008 року Росія почала війну з Грузією. «Петро і Мазепа» вже писав про те, як ситуація назріла та розвивалась. Цього разу поговоримо про післясмак цієї події з кривавими «вісімками» у даті.
У Грузії зараз відверто проросійська влада. Медіа вже фіксували, як деякі діячі з вітчизняного політикуму формально критикують уряд Кобахідзе за його зв’язки з Кремлем. Критикують вони, аби ніхто не помічав, що насправді вони хочуть того ж.
По суті, вони Кобахідзе заздрять.
А що? Війна як така минула швидко. Росія окупувала частину території, але не анексувала. Сепаратисти, як виявилося, без відмашки Кремля нікуди не лізуть, ніде не планують розширяти свою зону впливу. Бери владу, дружи з Путіним, кради на здоров’я. Мрія, а не політична кар’єра у пострадянському просторі.
Якщо у Путіна все буде погано, твоя маленька держава і так нічим йому не допоможе.
Якщо у Путіна все буде добре, тобі з барського столу теж щось перепаде. Або ні, але війни вже точно не буде. Хіба не про це насправді мріють найгучніші адепти «дипломатичного розв’язання» проблеми? Як на мене, лише цей мотив може бути для них більш-менш обґрунтованим. Просто поки що вони про це не кажуть уголос.
Про мрію шалених українських демократів можна книжку писати, з ілюстраціями у стилі «Камасутри». Однак мене цікавить Грузія.
Прем’єр Кобахідзе востаннє покращував своє кар’єрне становище у лютому 2024 року. Не обійшлося без протестів. Та, якщо говорити відверто, ні до чого путнього вони так і не призвели. 2024 рік, правильно? Мабуть, Росія точно не чіпає Грузію відтоді. Все ж добре.
Щоправда, це як у старому жарті. Немає нічого неможливого, коли ти брешеш. Бо я відкрив звіт про наслідки конфлікту в Грузії, який охоплює дані з жовтня 2025 року по березень 2026-го. М’яко кажучи, все дуже погано, і може стати ще гірше.
Виявляється, навіть проросійська влада в Грузії повідомляла про 21 інцидент зі штучною зміною лінії розмежування. Те, що у Європі звуть пафосним словом «бордеризація». Менш ніж за рік сепаратисти переставляли стовпчики з колючим дротом углиб Грузії, і зробили це 21 раз.
Це таке майбутнє нам обіцяють ті, хто хочуть зупинити війну за будь-яку ціну?
Процитую документ. Ідеться про встановлення прикордонних знаків, огорож (у тому числі з вищезгаданою колючкою), штучних бар’єрів, пристроїв для спостереження, навіть траншеї враховуються. Ще раз: ми не знаємо, йшлося про 21 стовпчик із табличкою чи про 21 конструкцію інженерних загороджень. Найімовірніше, і те, і те. І це після того, як нова грузинська влада відверто ганьбилась та стояла рачки перед Кремлем.
Це таке майбутнє нам обіцяють ті, хто хочуть зупинити війну за будь-яку ціну?
29 квітня 2026 року делегація Євросоюзу в Раді Європи висловила найглибше у світі занепокоєння з приводу нових російських кроків з облаштування нової військово-морської бази в окупованій Абхазії. Крім того, в окупованому Сухумі спокійно приймають несанкціоновані рейси з РФ. Класно, цими рейсами в будь-який момент можна закинути в окупований шматок Грузії десантуру. І вже потім використати.
Це таке майбутнє нам обіцяють ті, хто хочуть зупинити війну за будь-яку ціну?
1 липня 2026 року російський МЗС прямо заявив, що досі тисне на Грузію, аби та визнала свої відкориговані кордони. Тобто підписала документи з невизнаними ололо-республіками на своїй території. Якщо хтось забув, таку ж баланду нам росіяни травили на переговорах у Мінську, а потім і в Нормандії. Грузія ганьбилася, щоб почути те ж саме, що ми чули через небажання ганьбитись у зоні АТО.
Це таке майбу… Хоча стоп, і так уже зрозуміло, до чого я веду.
Грузія виконала всі ті забаганки Кремля, на які так радо погодилися би потенційні гауляйтери в Україні. Поки що вони є нашими олігархами, міністрами та народними депутатами, а також іншою бюрократичною номенклатурою. О, вони б із задоволенням це робили. Гнеш спину перед ханом, отримуєш ярлик на правління в улусі.
Тим людям, які через напругу великої війни можуть повестися на такі балачки й обіцянки, окремо процитую пропаганду МЗС РФ із несподіваним висновком:
«Російська сторона звернулась із наполегливим закликом прийняти… практичні заходи, які гарантують безпеку Абхазії та Південної Осетії. Йдеться про напрацювання юридично зобов’язуючої угоди щодо уникнення застосування сили між Грузією та двома суверенними республіками… Актуальність кроків, запропонованих Росією та її абхазськими і південноосетинськими союзниками, зростає з урахуванням подальшого нарощування взаємодії між блоком НАТО та Грузією, включно з проведенням на території держави навчань та інших військово-тренувальних заходів цього агресивного альянсу».
«Цього агресивного альянсу». Тобто НАТО, яке не може захистити навіть власне небо, далі використовується для ось такого тиску. І пан Кобахідзе, який багато з ким заради російського хазяїна полаявся (наприклад, із нами), одразу виявляється чи не союзником НАТО. Сподіваюсь, усі все зрозуміли.
Ти можеш скільки завгодно принижуватись перед Росією, але щойно не виконаєш її найменшу забаганку — у тебе знайдуть сліди НАТО.
Краще, щоб їх тобі приписали, коли ти не ганьбився.